Серед подій земного життя Ісуса Христа преображення на Фаворі перед трьома обраними учениками – Петром, Яковом та Іваном, має особливе значення. Якщо від самого народження у вертепі Віфлеємському і до хресної смерті на Голгофі втілений Син Божий був принижений, «прийнявши вигляд раба», то на Фаворі Він явив ученикам Свою Божественну славу в тій мірі, в якій вони могли її сприйняти.
Згідно з євангельським оповіданням, подія преображення Спасителя полягала в тому, що Господь наш Ісус Христос, прийшовши на землю в подобі людській, на горі явив Божественну славу в зовнішньому вигляді Свого людського образу і одягу. Лице Його засяяло, як сонце і одяг Його став білим, як світло. Ученики, зворушені цим, відчули, як душі їх наповнилися надзвичайним блаженством.
Блаженство, яке охопило апостолів, було таке велике, що вони нічого більше для себе не бажали, аби тільки цей стан радості і блаженства тривав весь час. Яка ж була причина такого розчулення апостолів? А вона полягала в тому, що тілесна природа їх прилучилася до небесного життя. Цей надзвичайний дотик і викликав у людей величезну радість. Хоч апостоли, завжди перебуваючи поруч з Ісусом Христом, постійно відчували радість від близькості до Нього, але в той день сталося щось більше і воно особливо зворушило їх, а саме – Преображення Господнє.
На Фаворі учні Христові пережили надзвичайні хвилини, побачивши наочно можливість преображення, тобто очищення, освячення та одухотворення тіла. Вони зрозуміли, що тіло може стати духовним. А коли після свого воскресіння Господь увійшов до апостолів, що були в зачиненій горниці, коли Він з прославленим тілом вознісся, тоді вони зрозуміли, що і для тіла відкритий шлях на небо.
Ми святкуємо Преображення Господнє як день першого свідчення про те, що не зачинені і для нас шляхи преображення, що ми – Божі, і все в нас Боже, тільки часто потьмарене гріхом. Ми теж здатні до відродження з допомогою благодаті, яка щедро подається Господом через Його Церкву, через святі Таїнства і молитви.
На пам’ять цієї можливості оновлення нашого життя ми освячуємо побожно в день Преображення Господнього нові плоди і споживаємо їх, показуючи цим, що бажаємо жити віднині теж по-новому. І просимо Господа, щоб здійснюючи це своє бажання, ми з допомогою Божою, приносили нові духовні плоди в своєму земному житті, освячували своє існування світлом Преображення ще тут на землі.
P. S.
Смачненьких вам, освячених плодів. Хай скріпляють вони наші духовні і тілесні сили!
о. Богдан ЗІНЧЕНКО, член Національної
спілки журналістів України.
