Теперішній світ непередбачуваний, незрозумілий, іноді жорсткий, а деколи – жорстокий. І люди часто потрапляють у складні ситуації, а іноді й самі створюють їх, а потім довго шукають шляхи виходу. При цьому можна почути вислів: «Мені потрібен час на відновлення» або «Я маю відновитись, щоб бути у формі». Що це за вміння і чи справді ми розуміємо те, що маємо на увазі?
Розповідає кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного технічного університету Інна МОНАЧИН.
Що таке відновлення?
З точки зору психології відновлення – дуже цікаве явище. Якщо звернутись до тлумачення терміну «відновлюваність», то дізнаємося, що це – процес надавання попереднього вигляду чомусь пошкодженому, приведення до звичайного стану. В англійській мові цей термін звучить як «resilience» і трактують його як здатність швидко відновлюватись від труднощів, вміння повернутись у форму, еластичність, в’язкість.
Коли ми говоримо про психологічну відновлюваність, то маємо розуміти значення ресурсів, якими володіємо. Ресурс – це, власне, те, що можемо використати в разі потреби. І що піде нам на користь.
Шукаємо ресурси
Отже, психологічне відновлення особистості залежить від індивідуальних ресурсів кожної людини. Що це таке і де їх шукати? Ось перелік того, що може стати для нас ресурсом і повернути повноту життя.
Стосунки в сім’ї, родині, з оточенням. Тут як в притчі про жонглювання. Уявіть, що життя – це гра, побудована на жонглюванні кулями «Сім’я», «Здоров’я» і «Робота». Незабаром ви зрозумієте, що берегти треба кулі «Здоров’я» та «Сім’я», а «Робота» – це пластикова куля, навіть коли впаде, то не розіб’ється, вона повертається до жонглера в будь-якому випадку.
Вміння ставити цілі, виокремлювати важливу і другорядну мету. Кожній людині потрібна мета. Людське життя без мети – як подорож без маршруту. Напевно, якщо подорожувати без орієнтирів, то можемо не потрапити до омріяного місця. Здатність виокремити для себе важливе і другорядне – це вже пів справи, бо ви обираєте свій орієнтир, правильний рух і власний шлях.
Вміння приймати обставини і орієнтуватися в ефективному контактуванні зі світом. Сучасний світ дає дуже багато можливостей, але побачити ефективність своєї взаємодії може не кожен. Тому важливо виокремити цінності та знання, які є корисними саме для вас «тут і тепер». Коли є смислове наповнення взаємодій людини з іншими, то розуміються причини, форми та способи спілкування: хто? де? для чого? з ким? Це забезпечує головний результат спілкування – вміння взаємодіяти.
Повернення втраченої рольової пластичності. Великою загрозою є втрата головних ролей людини. Ритм сучасного світу «розмиває» виконання ролей: матері, батька, доньки, кар’єрних ролей, тощо. Цінувати і отримувати насолоду від виконання своїх ролей є вищими формами пізнання себе. Наприклад, навчитись насолоджуватись часом, який провели з власною дитиною, граючись чи обговорюючи книгу, тобто ви не просто зробили це, бо так треба, а самі отримуєте насолоду від такого процесу.
Пошуки нового і несподіваного. Відомо, що особистість має дуже багато потенціалів, але через «природну лінь» можна їх не віднайти ніколи. Тому важливо пробувати себе у різній діяльності, шукати нові інтереси – це розвиває нашу людську багатогранність.
Вміння інтегруватися в різні соціальні групи. Навчитися бути активним в соціумі, налагоджувати цікаву комунікацію – це завжди шлях до розширення можливостей особистості.
Пошук нових смислів, готовність бачити життєві перспективи, позитивно сприймати майбутнє. Яку б складну ситуацію не переживала людина, швидше справиться з труднощами той, хто має орієнтир на майбутнє. Це допомагає вижити.
Можливість віднайти новий спосіб поведінки. Важливо проаналізувати ситуацію, яка склалася. Можливо, побачити причини, що призвели до неї, і обов’язково окреслити орієнтири, які дадуть новий досвід.
Слухайте себе і – довіряйте
Імовірно, для психологічного відновлення є набагато більше ресурсів. Якщо ми навчимося слухати себе і правильно використовувати свої ресурси, то оволодіємо вміннями та знаннями, які допоможуть змінити життя.
Звичайно, це потребує клопіткої роботи над собою. Головне, пам’ятати, що відновлення неможливе без прийняття себе та вміння довіряти.
