Велосипедисти різних областей України об’єдналися та вирушили із заходу держави на південь, щоб показати: ми – єдині. Незвичайний велопробіг стартував у Львові, а завершиться в Одесі. У Тернополі спортсмени зупинилися на нічліг.
За словами учасників акції, сьогодні Україна переживає важкі часи, тож потрібно шукати те, що здатне нас об’єднати. Люди різного віку й поглядів вирушили у пробіг, аби продемонструвати згуртованість, єдність нації. Вони проїдуть невеликими містечками й селами нашої держави. Власним прикладом спортсмени хочуть показати, що в українців більше спільного, ніж відмінного, а розбрат вносять до країни ззовні.
За словами підприємця і організатора велопробігу Руслана Майбороди, до Євромайдану він не ідентифікував себе як українця, тому й веломаршрути прокладав найчастіше закордонними шляхами. А тепер сам для себе відкриває українські краєвиди.
– До цього у мене був тільки український паспорт, але я не вважав себе українцем і не спілкувався українською. Дев’ять років тому я переїхав у Китай. Фактично, це була еміграція. Там займався бізнесом і почав подорожувати велосипедом. Мандрував Африкою, Азією, Європою. А завдяки Майдану я повернувся в Україну. Тепер у мені в душі, десь всередині все перевернулося. Я люблю Україну, спілкуюся українською, – розповів Руслан Майборода «Нашому ДНЮ».
За його словами, в різних містах України люди приєднуються на своїх велосипедах до акції єдності, їх непокоїть, що політичні сили ззовні намагаються розколоти державу.
Група учасників пробігу за дев’ять днів подолає 850 кілометрів. Вони сподіваються на приязне ставлення населення, хоча розуміють, що ситуація в державі неспокійна. Велосипеди з синьо-жовтими прапорами здалеку привертають увагу. Більшість водіїв сигналять у знак підтримки, проте є люди, які вороже сприймають національну символіку.
– Ми вже вдруге організовуємо велопробіг єдності, – каже Руслан Майборода. – Перший влаштували у березні, вирушивши з Києва до Харкова. У східних областях ми зустріли багато патріотів, але були не дуже приємні речі. Нас і намагалися збити, і погрожували – була різна реакція на символіку, а я їхав з великим прапором України. За 40 кілометрів до Донецька на нас напали та поламали стяги.
Цього разу маршрут велопробігу проляже через Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку та Одеську області.
– У нас нема з собою автоматів Калашникова чи іншої зброї, – зауважує хмельничанин Сергій Толстіхін. – Ми сподіваємося, що все буде гаразд, адже їдемо з миром.
Антоніна БРИК.
Фото Володимира ЯВНИЧА, фотоагенція «Дубельтівка» (https://www.facebook.com/Dubeltivka).
