Григорій РАДЗІХ: «Щоб людина пішла на роботу і повернулася здоровою, вона має працювати в безпечних умовах»

Григорій РАДЗІХ: «Щоб людина пішла на роботу і повернулася здоровою, вона має працювати в безпечних умовах»

У цивілізованих країнах кваліфіковані кадри ніколи не будуть працювати, порушуючи інструкції, в небезпечних для здоров’я умовах. І використовують для цього всі надані законодавством можливості. А в нас іноді просто вражає ставлення деяких керівників підприємств до своїх робітників. Але ще незрозумілішим видається нерозважливість і необережність працівників. Деколи складається враження, що люди свідомо наражаються на небезпеку, відверто ігноруючи елементарні вимоги нормативних актів про охорону праці.

Чи не тому нині в області склалася тривожна ситуація з ростом нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у порівнянні з минулими роками. Як зазначає заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Григорій Радзіх, особливо турбує стан травматизму із смертельними наслідками, коли вже нічого не можна змінити. Про це – тема сьогоднішньої публікації.

Григорію Мирославовичу, за 11 місяців цього року в області зафіксовано 78 повідомлень про нещасні випадки. З них 16 – смертельних, 3 – групові. Зафіксовано 1 випадок професійного захворювання. Надто тривожні цифри…

– На жаль, двоє партнерів, з якими співпрацює Фонд на кожному підприємстві, організації в питаннях профілактики виробничого травматизму – страхувальник і застрахований  – як бачимо, дивляться на охорону праці, частенько, крізь пальці. І перший, і другий – через відсутність економічної зацікавленості та вже традиційного сподівання «може пронесе» – здебільшого нехтують виробничою та  особистою безпекою.

І 16 людей, а це чиїсь батьки, діти, чоловіки – вже не повернути. Хоча біді можна було б зарадити, якби були дотримані правила безпеки праці. Наприклад, груповий випадок, коли на свинофермі у Гусятинському районі загинув працівник. Ще двоє працівників отримали важкі травми, отруївшись випарами аміаку. Нещасний випадок стався через невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

 Тобто має бути відповідальність за збереження здоров’я на робочому місці як працедавця, так і самої людини?

– Безперечно, виховання не лише у керівника, але й у кожного працівника відповідальності за власне здоров’я та здоров’я оточуючих, вкладення роботодавцем коштів в охорону праці допоможе оминути таке лихо, як нещасний випадок на робочому місці. Це твердження під час проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємствах обґрунтовують страхові експерти з охорони праці структур Фонду в області. За 11 місяців цього року наші експерти взяли участь  у роботі комісій з охорони праці  на 402 підприємствах області, організували на 411 підприємствах СУОП, взяли участь у численних семінарах,  нарадах,  круглих столах…  Провели 316 перевірок стану умов праці підприємств та організацій  області.

Важливою умовою розслідування нещасних випадків є заходи щодо усунення причин подібних трагедій, щоб не допустити їх у майбутньому. На жаль, багато роботодавців повертається обличчям до охорони праці вже після того, як на їхньому виробництві стається біда.

Хоча відповідно до Закону України «Про охорону праці» первинне і головне завдання роботодавця, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, – життя і здоров’я працівника. Однак практика свідчить про недотримання цих основоположних принципів у повсякденному житті.

– Той же Закон України говорить і про те, що людина повинна дбати про власну безпеку і безпеку оточуючих працівників. Людина має право відмовитися від робіт, які несуть загрозу її життю чи життю інших. Якщо кожен на своєму робочому місці зробить один малесенький крок для покращення умов праці чи зробить це у більшому масштабі для своїх працівників – люди будуть повертатись з роботи живими і здоровими.

Дуже турбують нещасні випадки на виробництві, які сталися в стані алкогольного сп’яніння. Сьогодні у нас будівництво – галузь з високим ризиком травматизму, де трапляються і смертельні випадки. Останній випадок, коли робітник поліз на екскаватор з 3,1 проміле алкоголю в крові. Це вже важкий ступінь сп’яніння. Але ні керівництво будівельної фірми, ні відповідальні за безпеку праці не відсторонили його від роботи. Ні колеги не зупинили, які працювали поруч. У результаті ось такої кругової безпечності людина загинула.

Днями на  колегії управління Держпраці якраз спільно аналізували стан охорони праці та результати розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком у ФОП Водвуд А. Я., ТОВ «Бучачагрохлібпром», ПП «Матла». Окрім того,  загалом стан охорони праці на підприємствах житлово-комунального господарства. Члени колегії визнали роботу ФОП Водвуд А. Я., ТОВ «Бучачагрохлібпром», ПП «Матла» щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці незадовільною. Колегія зобов’язала керівництво підприємств усунути порушення, посилити контроль за дотриманням трудової дисципліни та поінформувати про виконання заходів.

Ви зауважили, що в області також зріс травматизм, пов’язаний з тимчасовою втратою працездатності.

– У багатьох випадках цього також можна було б уникнути. Це травми, після яких людина може колись повернутися до роботи та повноцінного життя.  На це, звісно, потрібні чималі кошти та сила волі потерпілих, підтримка їх близькими людьми. На сьогодні маємо 50 повідомлень про нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності, з яких 44 пов’язані з виробництвом. Три випадки не пов’язані і ще у трьох триває розслідування.

Щодо нещасних випадків з інвалідністю – маємо певний спад у порівнянні з  минулим роком. Але тішитися абсолютно нема чим. Бо у кожному конкретному випадку – де є вже важкі травми, чи то хребта, чи ампутації, людині доводиться довго лікуватися, заново повертатися до життя. Наш Фонд не залишає таких людей наодинці з бідою. Ми виділяємо кошти на їхнє лікування та реабілітацію. Спілкуємося, підтримуємо, даємо надію на те, що не все втрачено і все буде добре. Залучаємо до різних соціальних проектів.

– Ці люди справді сильні духом…

– Надзвичайно. І коли в них є хоча  б маленький вогник надії і віри щось змінити, вони стараються це зробити, що дуже важливо. Життя ж після травми не закінчується. Є родина, діти, друзі. Є люди, які ними опікуються. Сьогодні ми оплачуємо лікування потерпілих як у медичних закладах, так і амбулаторно. Разом це – у межах півтора мільйона гривень у рік. Приблизно стільки ж іде на протезування. Значних коштів потребує санаторно-курортне лікування. Але, звичайно, найголовніше, це – повноцінне здоров’я. Тому знову повертаюся до безпеки праці на виробництві.

І хочу зупинитися ще на одному дуже болючому питанні. З травня було призупинено проведення перевірок управліннями праці щодо легалізації найманих працівників й оформлення належним чином на роботу. І буквально з червня кількість застрахованих осіб зменшилася на 17 тисяч! Тобто з цими людьми, які були офіційно працевлаштовані, які сплачували єдиний соціальний внесок, керівники просто розірвали договори, тобто належно не оформили  трудових відносин. Фактично, люди працювали нелегально. Наведу один приклад. У червні в людини договір закінчився, не поновили, а у вересні стається смертельний випадок. Загиблого швиденько оформляють на роботу вчорашнім числом. А люди, очевидці кажуть, що він працював. Тому, влаштовуючись на роботу, вимагайте офіційного працевлаштування. Тоді будете соціально захищені.

Чи не щодня страхові експерти структур Фонду в області проводять навчання, перевірку знань з безпеки праці, надають допомогу в розробці і впровадженні систем управління охороною праці на підприємствах. Та чи актуальні ці заходи для людей, які не звикли дбати про себе? Тому ще раз  наголошую: навчіться берегти своє життя і здоров’я, адже вас з роботи чекають рідні.

Щоб людина пішла на роботу і повернулася звідти здоровою, вона має працювати в безпечних умовах.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *