Тарас Холява із Тернополя прийшов у військкомат буквально у перший день повномасштабної війни. Вже 27 лютого він пішов захищати Україну у складі 24 механізованої бригади. Сержант, командир стрілецького відділення, Тарас разом з побратимами за майже рік війни побував у всіх гарячих точках: у Часовому Яру, у Миколаївській, Херсонській областях, потім знову на Донеччині.
Тарас був сміливим і безстрашним, бо знав, за ними – Україна, рідні і дорогі його серцю люди, яких він захищає від оскаженілого ворога. А ще побратими кажуть про Тараса, що він був справжнім інтелігентом. Вихованим, чесним, відповідальним. У мирному житті – веселим і позитивним, добрим, життєрадісним, легко вирішував проблеми і допомагав іншим у скрутних ситуаціях.
Тарас загинув на Донеччині, у Краматорську внаслідок ракетного удару ворога. Молодою вдовою залишилася дружина, осиротіли без сина батьки, без тата – діти. Українському захиснику було 35 років.
Родом Тарас Холява із села Годів Зборівської громади. Тут він зростав, ходив у школу, тут залишилися у невимовному горі його батьки. Земляки сумують за своїм Героєм і висловлюють щирі співчуття рідним.
«Сумна звістка сколихнула наше село. В боях за незалежність України загинув наш учень Холява Тарас Павлович. Колектив ЗОШ І-ІІ ст. с. Годова низько схиляє голови в глибокій скорботі й висловлює щирі співчуття батькам, Холяві Павлу Петровичу й Світлані Степанівні, рідним, близьким загиблого.
Він був надзвичайно світлою, доброю і чуйною людиною, справжнім патріотом, мужнім воїном, який віддав своє життя за мир, за спокій, за кожного з нас. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати сина, батька,чоловіка, брата. Вічна пам’ять Герою. Нехай в небесній обителі буде легко й світло його душі. Світла пам’ять про нього завжди житиме серед нас», – написали на сторінці навчального закладу у фейсбуці.
Поховали мужнього воїна на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. Вічна пам’ять і безмежна слава Герою!
