У хліборобському селі Джурині, що на Чортківщині, живуть багато людей, які пов’язали свою долю з рідним краєм, працею на землі. Вони і сьогодні з любов’ю ставляться до годувальниці, однак не хлібом єдиним живуть селяни. У Джурині злагоджено працює соціально-культурна сфера: заклади культури, середня і музична школи, дитячий садок, медична і ветеринарна аптеки, заклади торгівлі. Окрасою села є дві церкви.
Важливим центром життєдіяльності селян залишається поштове відділення, де обслуговують понад півтори тисячі мешканців Джурина і Джуринської Слобідки. Понад триста пенсіонерів отримують тут пенсії.
Кожного разу приходять люди на пошту зі своїми проблемами. Завідуюча відділенням Любов Спринська завжди привітно зустрічає їх. На пошті багатолюдно, тут можна дізнатися різні новини з життя краю, отримати пораду чи консультацію. Люди йдуть сюди, щоб оплатити комунальні послуги, відправити листа рідним чи знайомим, придбати товари першої необхідності. А ще, звісно, щоб передплатити газети та журнали. Незважаючи на всілякі негаразди, більшість джуринців передплачують свої улюблені видання, майже у кожен двір листоноші приносять газети та журнали. Саме їх праця на селі дуже потрібна.
Уляна Онищук трудиться листоношею 22 роки, більше десятка літ працює на цій посаді Зіна Пулик. Незважаючи на мізерні зарплати, вони сумлінно ставляться до своїх обов’язків, за що заслуговують похвали від односельців.
Мешканці наших сіл, а особливо пенсіонери, почали хвилюватися після того, як у засобах масової інформації з’явилися чутки про те, що «Укрпошта» хоче закрити сільські відділення. Цього допустити не можна. Навпаки, потрібно створити для працівників пошти нормальні умови, адже їх щоденна праця дуже потрібна людям. Влада на всіх рівнях повинна усвідомити: якщо у селах буде нормально працювати соціально-культурна сфера, в тому числі і пошта, селяни житимуть повноцінним життям. А житиме село – процвітатиме Україна.
