Черкащина: край козацької слави і природних див

Черкащина: край козацької слави і природних див

Якими б куточками України ми не подорожували, шляхи неодмінно приведуть на батьківщину Великого Українця­ – Тараса Шевченка. Тут, на Черкащині,  зароджувалася  перша козацька республіка, формувалася  українська   державність. Ця земля оповита легендами, таємничою аурою сонця і дніпровських крутосхилів. Тут досі височіє у небі тисячолітній дуб Максима Залізняка, а Холодний Яр манить вічною загадкою історії.

16102013-7

Побачити всі ці перлини рідного краю я змогла під час Всеукраїнського прес-туру на Черкащину «Пізнаємо Україну разом», організованому журфондом Національної спілки  журналістів  України. Саме тими днями в області відбувався  інвестиційний форум. У його роботі, як зауважив голова Черкаської облдержадміністрації, Герой України Сергій Тулуб, взяли участь понад півтисячу осіб. Серед них – посли європейських країн, іноземні та вітчизняні експерти, керівники державних установ, що займаються  інноваційною та інвестиційною діяльністю. Чимало проектів, представлені на форумі, спрямовані на розвиток туристичної привабливості регіону. Цьому сприяє його тисячолітня історія, вдале географічне розташування, краса природи й талановиті люди, що прославили край. Отож, мандруємо землею славетного Хмельницького і великого Кобзаря.

 

Блукають душі козаків…

Перша наша зупинка була у національному історико-культурному заповіднику «Чигирин». На його території є 35 пам’яток. Проте, найбільше вражає гостей відновлена резиденція Богдана Хмельницького, яка була знищена турками у 1678 році. Тут відновили в’їзну вежу, будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю та курінь козацької варти. При вході у місцевий музей висить портрет. Богдана Хмельницького. Сам гетьман ніколи не позував, тому портрети малювали із словесного опису і вони всі різні. У музеї представлено багато тогочасної зброї. До речі, у Хмельницького була гармата, яку тягнули декілька пар волів. Він називав її «Сиротинушка» і казав, що вона достукається у будь-які ворота.

Далі дорога пролягла до Суботова. Ми знаємо це місце по 5-гривневій купюрі, на звороті якої намальований силует священної для українців Іллінської церкви. У храмі є усипальниця Богдана Хмельницького. Святиню ніби  оберігає сам Господь: німці  закладали вибухівку – не спрацювала, у мирний  час тут намагалися  спалити вівтар – полум’я згасло… Комуністи використовували церкву як склад acheter cialis. Нині храм збирає вірян біля відтвореного іконостасу часів Хмельницького.

Відвідали ми і три криниці неподалік Суботова. За легендою, вода у них цілюща, дає сили для праці та міцне здоров’я. Набравши повні пляшки, поїхали в урочище Холодний Яр. На хуторі Буда тут росте дуб, який має понад 1100 років. Це дерево – серед десяти найбільших у Європі. Велет вражає своїми розмірами: щоб обхопити стовбур, знадобиться  до десятка чоловік. На його фоні здаєшся маленькою комашкою. Під його  кроною складали клятву гайдамаки, відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Максим Залізняк, Андрій Журба, Тарас Шевченко та багато інших відомих людей..

Оповитий легендами, переказами та конкретними фактами,  водночас  жахливими і романтичними, Холодний Яр вабить до себе тисячі  туристів. Кажуть, тут досі  блукають душі козаків-характерників. І колишніх хуторян, яких розстріляли  фашисти під час  Другої світової війни.

16102013-6

Віч-на-віч з Тарасом

… Канів. Щороку сюди  приїжджають  300 тисяч  мандрівників! Що вабить стільки людей з різних куточків України і світу? Любов до Шевченка чи магічна  енергетика дніпровських круч, у які  колись закохався  і сам Кобзар?

Долаючи більше  триста сходинок на Чернечу гору, що ведуть до могили Кобзаря, кожен, мабуть, думає про своє. Але неодмінно несе  у душі  щось трепетне і величне. Ми теж відчули особливий спокій і тишу, і навіть дощ, який з’явився зненацька, не зіпсував настрою. Коли ж розвіялися хмари й на небо вийшло сонце, побачили найбільший в Україні пам’ятник Шевченку, який купався у променях, немов живий. Могутність Тарасової гори підкреслюють сто дубів – їх посадили українські письменники, що з’їхались на соті поетові роковини.

Туристи можуть відвідати і відреставрований музей Кобзаря, наповнений новітніми технологіями і виконаний у стилі мінімалізму. Серед експонатів можна побачити оригінал червоної китайки, яка покривала домовину Тараса під час перепоховання. У залі «Віч-на-віч із Шевченком», де виставлені знакові автопортрети Поета, справді наче опиняєшся з ним наодинці.

Національний колорит і досі  панує у хатинці першого хранителя музею Івана Ядловського. Експонати, що зберігаються тут – картини, рушники,  плахти на стінах  і лавах, ікони, світлини, книги, підлога, встелена чебрецем і м’ятою, дихають  атмосферою  того часу,  коли тут жив  доглядач  Шевченкової могили.

Обов’язково варто завітати і в Свято-Успенський Собор у Каневі, збудованому ще у XII столітті за часів Київської Русі. Три дні й три ночі у ньому відспівували Шевченка. Тут серце наповнюється світлом і спокоєм. Кажуть, що після молитви в цьому храмі люди не раз отримували зцілення. Упродовж віків собор зазнав реконструкцій, наймасштабніша була в 1968 році. Знадобилось чотири тонни цементного розчину, щоб заповнити тріщину, яка руйнувала собор.

16102013-5

На рідній землі

Багато вражень ми отримали від екскурсії на Канівську ГЕС, яку експлуатують із 1972 року. Як розповів директор Василь Гринь, нині проводять реконструкцію, щоб збільшити потужність станції.

Цікавою видалася і поїздка у село Піщане, на агрофірму «Маяк». Її директор Володимир Бондаренко, об’їздивши чимало країн та перейнявши практику в сусідів, закликає усіх працювати на рідній землі. Усі умови для цього, на думку керівника, ми маємо, лише потрібне бажання і чіткий план дій. Молочна ферма в агрофірмі налічує більше тисячі поголів’я худоби. Сучасні технології призвели до високої рентабельності підприємства.

… Черкащина. Край, овіяний  звитягою козацької слави, унікальний  своєю природою, історичними і  культурними пам’ятками, запрошує до себе на гостину. Адже щоб побачити багато цікавого, не обов’язково їхати кудись за кордон.

Інна ДАНИЛКІВ.

 

Автор




Схожі публікації

1 коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *