Сьогодні, 26 квітня, минає 34 роки з дня потужної аварії на Чорнобильській АЕС.
Аварія в Чорнобилі стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Реактор четвертого енергоблоку станції вибухнув і викинув радіоактивні речовини на Україну, а також Білорусь, Прибалтику, Польщу, Швецію, Фінляндію та інші країни. Причиною катастрофи стало перегрівання реактора й накопичення великої кількості газів, що з’явились під час неконтрольованої реакції. Унаслідок катастрофи в довкілля потрапило 7 т ядерного палива.
«За оцінками світової науки, еквівалент потужності вибуху можна порівняти з 500 атомними бомбами, які скинули на Хiросiму і Нагасакі», – розповів Gazeta.ua ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС полковник запасу Анатолій Лігун із Чернігова. Очолює обласну організацію «Союз Чорнобиль України».
У перші дні аварії загинуло 30 чоловік, 28 із них – від гострої променевої хвороби. Тисячі людей госпіталізували з цим діагнозом.
Загалом від аварії на ЧАЕС постраждало близько 3,5 мільйонів людей. Із них майже півтора мільйони дітей. Наслідки масштабної аварії не мають аналогів у атомній енергетиці світу.
Перше повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зʼявилося лише через 36 годин, коли державна комісія СРСР вирішила евакуювати мешканців Припʼяті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч. Опівдні 27 квітня 1986 року дикторка припʼятського радіо оголосила про «тимчасову евакуацію» жителів міста.
Аби зменшити кількість багажу та не допустити паніки, людям сказали, що вони повернуться додому за три дні. Їм рекомендували взяти з собою лише документи, необхідні речі та небагато продуктів харчування. Свійських тварин вивозити не дозволяли.
На державному рівні перше коротке повідомлення зʼявилося лише 28 квітня о 21:00: «На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію».
У 1986 році із зони відчуження евакуювали близько 250 тисяч осіб. Непридатними для проживання залишилися 150 тисяч квадратних кілометрів довкола Чорнобильської АЕС.
Від радіації ця територія постраждала найбільше. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження. До неї увійшли північ Поліського та Іванківського району Київської області, де розташована електростанція, міста Чорнобиль та Припʼять, а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. Сотні невеликих селищ, що опинилися в епіцентрі забруднення, зрівняли з землею бульдозерами, пише thebabel.
Більшість людей виселяли до сусідніх районів Київської області: Згурівського, Макарівського, Васильківського, Яготинського та інших. А для працівників ЧАЕС та їхніх сімей наприкінці 1986 року почали будувати наймолодше місто України – Славутич. Спорудження завершили в рекордно короткі терміни – перші мешканці заселилися у свої квартири вже в 1987-1988 роках.
Вперше провідати будинки та сходити на могили на кладовищах у зоні відчуження переселенцям дозволили лише на поминальний тиждень після Великодня 1989 року.
Довідка
Історія Чорнобильської АЕС почалася 1972 року. 15 серпня в 11:00 урочисто залили перший кубометр бетону у фундамент енергоблоку та заклали капсулу з листом до майбутніх поколінь. Та через 14 років стався вибух, який призвів до закриття АЕС.
Під впливом західних країн Україна в грудні 1995 року підписала Меморандум про взаємо-розуміння з членами «Великої сімки» і Єврокомісією, в якому зобов’язалася закрити ЧАЕС до 2000 року.
15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС офіційно припинила виробництво електроенергії. О 13:17, за наказом тодішнього президента України Леоніда Кучмии, поворотом ключа реактор 3-го енергоблоку зупинили назавжди.
У 2011 році Міністерство надзвичайних ситуацій України дозволило усім відвідувати атомну електростанцію. Туристичні поїздки туди стали одними з найпопулярніших серед українців та іноземців.
