Навчання у школі вже завершилося, а в класній світлиці гамірно і людно. У 2-В класі Збаразької школи №1, який навчає добрий, мудрий, чуйний педагог Марія Іванівна Мавдюк, відбулося свято “Бабуся — берегиня роду українського”. Серед різнобарв’я ірисів та півоній — лагідні посмішки бабусь, які залишивши свої негайні справи, на крилах прилетіли до своїх онучат звідусіль: з міста і сіл району. Під музичний супровід Михайла Станіславовича Каліновського учні зустріли гостей.
“Бабуся, бабусенька, бабунечка” – називають найдорожчих сивочолих людей їхні онуки і протягом усього свята звертаються до них, щоб щастя побажати. З дитячих уст звучать стародавні і сучасні пісні, прислів’я, гуморески, вірші.
Щоб свято було цікавішим, бабусі самі беруть участь у конкурсах, відгадуванні загадок. Бабуся Настусі Якубовської розповідає про давню традицію випікання хліба, а бабця Насті Мацієвської виконує поетичний твір про Україну, якого навчила свою онуку. Іванко Остапчук з бабусею зіграли сценку “Непослух”. Милують око вишиванки вправних майстринь учнів класу. Були присутні і ті рідні похилого віку, які нещодавно повернулися з далеких заробітків, і ті, які з болем і смутком у серці за тривожні дні і ночі в думках за своїх синів і чоловіків, що захищають на сході нашу Батьківщину, спокійні сни своїх онучат. А вони в свою чергу мріють про те, аби припинилась неоголошена війна в Україні і щоб ніхто не плакав від болю військових втрат рідних солдатів. Нікого не залишив без сліз і смутку вірш “Чужина”, який прочитала Марія Іванівна. Після хвилини мовчання, якою пом’янули покійних бабусь, свято ще довго продовжували виступи маленьких і рідних онуків.
Зі словами ніжної і щирої любові виступили мами Каті Ятищук і Володі Тивонюка, які подякували берегиням роду за недоспані ночі, за тривоги, за любов і ласку.
Учні 2-В класу обдарували своїх бабусечок поцілунками, квітами, малюнками і співами “Многая літа”. Завершальним акордом свята було вдячне слово Ганни Володимирівни Тивонюк, бабусі Володі, яка з захопленням і щирістю говорила про змужнілих, працьовитих і люблячих онуків.
А яке родинне свято без частування? Тож весь клас ласував запашними пиріжками бабусі Володі Ковтуна. На згадку про міцні родинні зв’язки кількох поколінь: бабуся – матуся – дитя – зробив пам’ятні фотографії батько Дарини Слюсарчук.
“Ми ваші слова розважні пам’ятати будем, і в життя вашу науку понесемо всюди” – саме цього прагнуть люблячі онуки, які шанують своїх рідних, поважають традиції свого народу і в майбутньому стануть гідними громадянами неньки-України.
З повагою і вдячністю батьківський комітет учнів 2-В кл. Збаразької ЗОШ І-ІІІ ст. №1.
