Сумна звістка надійшла у село Вишнівчик Золотниківської громади Тернопільського району. На Донеччині прийняв свій останній бій Віктор Бухта. Захисникові було 37 років. Вічна пам’ять та шана Героєві!
«Знову сумна звістка сколихнула наше село, повертається додому НА ЩИТІ наш односельчанин Бухта Віктор Володимирович, 11 квітня 1988 року народження, який віддав своє життя під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Спочивай з Богом, наш Герою, а ми в пам’яті збережемо твоє ім’я і твою жертовність заради нашого майбутнього», – йдеться у дописі в групі Село Вишнівчик Тернопільської області
«Село Вишнівчик на Тернопільщині отримало звістку про загибель ще одного свого сина. У Донецькій області, під час виконання бойового завдання, загинув Віктор Бухта – уродженець села, 1988 року народження.
Загибель військового стала новим болем для громади», – написала односельчанка Юлія Грицишин.
У пам’ять про Героя
Я вже їду на зустріч з родиною,
Зі спогадами теплими про дім,
Про маму, що була святинею,
Про тата з поглядом ясним.
Пробачте, мамо, що не зможу обійняти,
В долоні ваші прихилити цілий світ.
За всі науки дякую вам, тату.
Хай вас хоронить Бог від всяких бід.
Карінко, доню, так люблю тебе і мріяв
Колись за руку вести під вінець.
Та руський кат між нами смерть посіяв.
Тепер я в небі. І мріям тим уже настав кінець.
Сестричко моя, прощавай і не тужи.
Лиш згадуй у молитві і думках.
Батьків одна за двох нас бережи.
А я до вас повернуся у снах.
Згадайте, друзі, як колись бувало-
Веселощі, забави, коляда…
Та вже прощання з вами мить настала.
– Живіть у мирі, – шепочуть змовклії вуста.
Я йшов на фронт, не за медалі і за славу,
Не ради пільг, грошей і не за чин.
Я захищав від ворога державу
І мав на це в душі мільйон причин-
Щоб моя донечка у мирі підростала,
Під мирним небом батько землю обробляв
І щоби мама уночі спокійно спала,
Щоб руський мір по моїх рідних не топтав.
Понад Вишнівчиком летіла чорна хмара,
Як звістку про Героя принесли.
А в небі закружляла чорна пара,
То із війни летіли голуби.
Вони усім хотіли нагадати,
Що то був їх найкращий побратим,
Хороший друг, любимий син і тато.
Вони в Раю зустрінуться теж з ним.
– Хоч на Щиті – навіки не прощаюсь.
Я буду з вами в сонці і вітрах.
Душа Героя в Небо відлітає
Й чекає зустрічі у щирих молитвах.
Зі слів та на прохання Yulia Gritsishin
Марія Целеп 04.05.25.
