Життя сержанта, командира десантно-ракетного відділення Анатолія Герасімова із села Заруддя Збаразької громади обірвалося 12 червня на пекельній Донеччині. Хоча рідні дуже вірили, що Анатолій повернеться додому з перемогою.
У черговий день народження, 26 січня, донька Ksusha Maksymiv написала на сторінці Анатолія у фейсбуці:
«З Днем народження, тату
Будьте завжди здоровими і щасливими)
Нехай вам все вдається!
Бажаємо сил, мужності і відваги!
Нехай ви будете прикладом для багатьох)
Бажаємо відсвяткувати наступний день народження в мирній і вільній Україні,разом з нами. Божого благословення. Любимо вас сильно і дууже чекаємо додому…»
На жаль, страшна війна перервала усі мрії і плани. 16 червня кортеж з тілом українського захисника зустріли земляки, побратими, друзі, знайомі у сквері Героїв міста Збараж, щоб віддати останню земну шану Воїну. У рідній домівці в селі Заруддя відправили парастас, а в церкві Різдва Пресвятої Богородиці 17 червня відбувся чин похорону.
“Ви тепер лише в пам’яті будете жити… Люблю Вас завжди, тату”, – написала на своїй сторінці у соцмережі донька Героя Вікторія.
«Цей навгамовний біль родині, сусідам зробила ця війна. Наш Толюнчик, наш сусід, наш герой, нам не чужа людина… Ми будем вас пам’ятати…» – Аня Качалуба і десятки людей висловлюють щирі співчуття рідним та жаль з приводу загибелі Анатолія.
Вічна пам’ять Герою! Дякуємо за Україну!
