Бюджет-2021: зекономили на педагогах, медиках, армії, пенсіонерах…

Бюджет-2021: зекономили на педагогах, медиках, армії, пенсіонерах…

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2021 рік до другого читання. Основний фінансовий Закон країни отримав чималу порцію критики. За що? За те, що Кабмін пропонує збільшити витрати на Офіс генпрокурора, Верховну Раду, Секретаріат Кабміну і, водночас, зекономити на педагогах, медиках, армії, пенсіях…

Кому грошей підкинуть, а в кого – заберуть

Отже, про головні показники держбюджету-2021. Доходи держбюджету передбачили на рівні 1,092 трильйони гривень. Видатки – 1,328 трильйонів.

Дефіцит бюджету зменшили з 6% до 5,5% ВВП. Дефіцит держбюджету має багато негативних наслідків, зазначає 24 канал. Зокрема, це – інфляція, скорочення видатків на інші бюджетні програми та фонди, зростання держборгу тощо. ВВП закладають на рівні 4,5 трильйонів гривень. Середньомісячна зарплата складатиме 13,6 тисяч. Споживча інфляція сягне 7,3%. Середньорічний курс закладають на рівні 29,1 гривні за долар.

У підкорегованому проєкті бюджету пропонується збільшити витрати на: апарат МВС – плюс 797,4 мільйони гривень; Держпродспоживслужбу – на 538,1 мільйона; МЗС – на 498,2 мільйони; Міністерство охорони здоров’я – на 3,946 мільярдів; Міненергетики – на 350 мільйонів; Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів – на 491,1 мільйона; Мінінфраструктури – на 2,405 мільйонів; Міністерство молоді та спорту – на 427,3 мільйони; Міністерство культури та інформаційної політики – на 1,146 мільярдів; Державне космічне агентство – на 549,5 мільйонів гривень.

Водночас, хочуть скоротити витрати на: Держуправління справами – мінус 130 мільйонів; державні капітальні витрати на розробку і реалізацію інвестиційних проєктів – на 1,129 мільярдів; Міносвіти та науки – на 4,097 мільярда гривень; Пенсійний фонд – на 8,5 мільярдів гривень. Видатки для Пенсійного фонду сягнуть203,8 мільярдів.

Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) отримає 150 мільярдів  на 20,7 мільярдів більше, ніж у 2020-у. На програму підтримки малого та середнього бізнесу закладають 12 мільярдів.

У бюджеті передбачили зростання мінімальної зарплати. Її планують підвищити до 6000 з 1 січня, а заплановане підвищення на липень до 6,5 тисяч перенести на грудень.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць пропонують встановити: з 1 січня у розмірі 2189 гривень; з 1 липня – 2294 гривні; з 1 грудня – 2393.

Мінімальна пенсія може бути:з 1 січня – 1769 гривень; з 1 липня – 1854; з 1 грудня – 1934 гривні.

Щодо інших галузей, фінансова підтримка регіонів має скласти 9,4 мільярди гривень (додатково 4,5 мільярдів до плану 2020 року). Видатки на культуру – 7,5 мільярдів, на спорт – 7,4 мільярди. На підтримку вугільної галузі – 4,5 мільярдів, аграріїв – 4,2 мільярди. Цифровізація галузей економіки – 2,9 мільярдів. Закупівля 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 мільярди гривень.

«Слуги» дорожчають

Парламентарі та урядовці традиційно дбають про свої інтереси під час формування бюджету. Так, видатки загального фонду держбюджету на апарат Верховної Ради у наступному році складуть 2 529 712,2 тисячі гривень. Це на 24,1% більше, ніж цьогоріч (2 038 424,8 тисяч гривень).

Згідно з проєктом, видатки на Секретаріат Кабміну сягнуть 1 106 549,3 тисячі гривень, що на 15,4% більше, ніж в поточному році (959 075,0 тисячі). Порівняно з першим читанням, видатки зросли на 14 208,0 тисяч гривень.

Також Кабмін пропонує додатково підвищити зарплати в прокуратурі вже з 1 січня, повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки з посиланням на нові додатки до проєкту бюджету-2021. Підкинуть прокуратурі 2 мільярди. Економісти зазначають: це єдине додаткове підвищення соціальних стандартів, яке передбачено в проєкті бюджету до другого читання.

А от найбільшу економію по видатках у 8,5 мільярдів гривень уряд планує забезпечити за рахунок виплати пенсій. Одна з причин – перенесення термінів підвищення мінімальної платні, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до «мінімалки».

Крім того, уряд скасував обіцяне підвищення зарплат учителям, викладачам і науковим співробітникам, заплановане на 2021 рік. Своє рішення міністри пояснили відсутністю джерел фінансування, повідомляє «Бабель».

Не закладено у бюджеті-2021 й підтримку медпрацівникам. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вже 34 тисячі лікарів звільнилися з роботи. Чого очікувати у прийдешньому році?

А в Національній службі здоров’я наголошують: закладених у держбюджеті коштів недостатньо для забезпечення Програми медичних гарантій. Згідно з проєктом документа, на неї планують виділити 123 мільярди гривень. «На лікування пацієнтів з Covid-19 передбачено лише 14,5 мільярди. Зважаючи на динаміку захворюваності та навантаження на систему, у другому кварталі нам доведеться в 10 разів зменшити видатки на лікування пацієнтів з Covid-19. І відмовитися від доплат лікарям за роботу з такими пацієнтами», – йдеться у повідомленні.

У НСЗУ переконані: потрібно закладати кошти не лише на лікування, а й на запобігання інфікуванню. «Найбільш надійний метод – вакцинація. У бюджеті-2021 недостатньо коштів для підвищення фінансування первинної ланки медичної допомоги та вакцинацію від Covid-19. Це питання національної безпеки», – кажуть у Нацслужбі здоров’я. І додають, що також доведеться зменшити кількість послуг з ранньої діагностики раку. А онкозахворювання – серед лідерів причин смертності в Україні.

Ольга ЧОРНА.

Уряд затвердив проєкт держбюджету на 2021 рік до другого читання. Основний фінансовий Закон країни отримав чималу порцію критики. За що? За те, що Кабмін пропонує збільшити витрати на Офіс генпрокурора, Верховну Раду, Секретаріат Кабміну і, водночас, зекономити на педагогах, медиках, армії, пенсіях…

Кому грошей підкинуть, а в кого – заберуть

Отже, про головні показники держбюджету-2021. Доходи держбюджету передбачили на рівні 1,092 трильйони гривень. Видатки – 1,328 трильйонів.

Дефіцит бюджету зменшили з 6% до 5,5% ВВП. Дефіцит держбюджету має багато негативних наслідків, зазначає 24 канал. Зокрема, це – інфляція, скорочення видатків на інші бюджетні програми та фонди, зростання держборгу тощо. ВВП закладають на рівні 4,5 трильйонів гривень. Середньомісячна зарплата складатиме 13,6 тисяч. Споживча інфляція сягне 7,3%. Середньорічний курс закладають на рівні 29,1 гривні за долар.

У підкорегованому проєкті бюджету пропонується збільшити витрати на: апарат МВС – плюс 797,4 мільйони гривень; Держпродспоживслужбу – на 538,1 мільйона; МЗС – на 498,2 мільйони; Міністерство охорони здоров’я – на 3,946 мільярдів; Міненергетики – на 350 мільйонів; Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів – на 491,1 мільйона; Мінінфраструктури – на 2,405 мільйонів; Міністерство молоді та спорту – на 427,3 мільйони; Міністерство культури та інформаційної політики – на 1,146 мільярдів; Державне космічне агентство – на 549,5 мільйонів гривень.

Водночас, хочуть скоротити витрати на: Держуправління справами – мінус 130 мільйонів; державні капітальні витрати на розробку і реалізацію інвестиційних проєктів – на 1,129 мільярдів; Міносвіти та науки – на 4,097 мільярда гривень; Пенсійний фонд – на 8,5 мільярдів гривень. Видатки для Пенсійного фонду сягнуть203,8 мільярдів.

Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) отримає 150 мільярдів  на 20,7 мільярдів більше, ніж у 2020-у. На програму підтримки малого та середнього бізнесу закладають 12 мільярдів.

У бюджеті передбачили зростання мінімальної зарплати. Її планують підвищити до 6000 з 1 січня, а заплановане підвищення на липень до 6,5 тисяч перенести на грудень.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць пропонують встановити: з 1 січня у розмірі 2189 гривень; з 1 липня – 2294 гривні; з 1 грудня – 2393.

Мінімальна пенсія може бути:з 1 січня – 1769 гривень; з 1 липня – 1854; з 1 грудня – 1934 гривні.

Щодо інших галузей, фінансова підтримка регіонів має скласти 9,4 мільярди гривень (додатково 4,5 мільярдів до плану 2020 року). Видатки на культуру – 7,5 мільярдів, на спорт – 7,4 мільярди. На підтримку вугільної галузі – 4,5 мільярдів, аграріїв – 4,2 мільярди. Цифровізація галузей економіки – 2,9 мільярдів. Закупівля 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 мільярди гривень.

«Слуги» дорожчають

Парламентарі та урядовці традиційно дбають про свої інтереси під час формування бюджету. Так, видатки загального фонду держбюджету на апарат Верховної Ради у наступному році складуть 2 529 712,2 тисячі гривень. Це на 24,1% більше, ніж цьогоріч (2 038 424,8 тисяч гривень).

Згідно з проєктом, видатки на Секретаріат Кабміну сягнуть 1 106 549,3 тисячі гривень, що на 15,4% більше, ніж в поточному році (959 075,0 тисячі). Порівняно з першим читанням, видатки зросли на 14 208,0 тисяч гривень.

Також Кабмін пропонує додатково підвищити зарплати в прокуратурі вже з 1 січня, повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки з посиланням на нові додатки до проєкту бюджету-2021. Підкинуть прокуратурі 2 мільярди. Економісти зазначають: це єдине додаткове підвищення соціальних стандартів, яке передбачено в проєкті бюджету до другого читання.

А от найбільшу економію по видатках у 8,5 мільярдів гривень уряд планує забезпечити за рахунок виплати пенсій. Одна з причин – перенесення термінів підвищення мінімальної платні, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до «мінімалки».

Крім того, уряд скасував обіцяне підвищення зарплат учителям, викладачам і науковим співробітникам, заплановане на 2021 рік. Своє рішення міністри пояснили відсутністю джерел фінансування, повідомляє «Бабель».

Не закладено у бюджеті-2021 й підтримку медпрацівникам. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що вже 34 тисячі лікарів звільнилися з роботи. Чого очікувати у прийдешньому році?

А в Національній службі здоров’я наголошують: закладених у держбюджеті коштів недостатньо для забезпечення Програми медичних гарантій. Згідно з проєктом документа, на неї планують виділити 123 мільярди гривень. «На лікування пацієнтів з Covid-19 передбачено лише 14,5 мільярди. Зважаючи на динаміку захворюваності та навантаження на систему, у другому кварталі нам доведеться в 10 разів зменшити видатки на лікування пацієнтів з Covid-19. І відмовитися від доплат лікарям за роботу з такими пацієнтами», – йдеться у повідомленні.

У НСЗУ переконані: потрібно закладати кошти не лише на лікування, а й на запобігання інфікуванню. «Найбільш надійний метод – вакцинація. У бюджеті-2021 недостатньо коштів для підвищення фінансування первинної ланки медичної допомоги та вакцинацію від Covid-19. Це питання національної безпеки», – кажуть у Нацслужбі здоров’я. І додають, що також доведеться зменшити кількість послуг з ранньої діагностики раку. А онкозахворювання – серед лідерів причин смертності в Україні.

Ольга ЧОРНА.

About The Author

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares