Ніхто з українських нардепів після завершення каденції не виходить з парламенту бідним. А ті, хто протирає штани у Раді два і більше сезонів, наживають казкові багатства. Вклавши гроші у нечесну виборчу кампанію, через кілька скликань можна стати мультимільйонером – із приватним літаком, яхтою та іншимм «забавками». Як, наприклад, це сталося свого часу із наймолодшим депутатом Віталієм Хомутинником.
Крім того, нардепи мають величезний вплив на місцеві органи влади, бізнес, правову систему тощо.
Позитиву від діяльності своїх «слуг» народ, фактично, не відчуває. Як і держава загалом. Експерти кажуть: парламент – найбільше гальмо українських реформ.
Фактично, система українського парламентаризму сходить нанівець. По-перше, значно посилилася президентська вертикаль влади. По-друге, в Раді відсутня ефективна робота. А такий інструмент, як дискусії, нардепи майже не практикують. Навіщо? І так відомо, хто й за що має проголосувати.
Крім того, український парламент вважають найбільшим бізнес-клубом Європи. Бо в Раді зібралося чимало грошових мішків, а не політиків. Відбувається переділ державних грошей задля збагачення корупціонерів. Особливо це видно, коли Рада голосує за бюджет. У європейських країнах політиків не допускають до посад, де вони мають конфлікт інтересів. Для цього діє спеціальний етичний кодекс. В Україні ж усе навпаки. Хто очолює парламентські комітети? Зацікавлені персони…
Крім того, депутати саботують роботу в парламенті: або не ходять на роботу, або демонстративно не голосують. З тієї причини Комітет виборців України закликає ЗМІ бойкотувати нардепів-прогульників.
У КВУ підрахували: в цьому році дев’ятеро нардепів пропустили майже 90 відсотків засідань Верховної Ради. Це: Євген Мураєв, Семен Семенченко, Андрій Білецький, Ігор Шкіря, Дмитро Ярош, Євген Бакулін, Михайло Добкін, Олександр Онищенко та Сергій Клюєв.
Частина «слуг народу» формально були присутні на пленарних засіданнях Ради, але систематично ігнорували голосування. Так, 49 народних обранців пропустили понад 90 відсотків голосувань у Раді. Серед них, зокрема такі відомі політики, як Володимир Парасюк, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Олександр Вілкул. Дмитро Добкін, Нестор Шуфрич, Вадим Новинський, Наталія Королевська.
Попри те, деякі зі згаданих депутатів з великим азартом відвідують політичні ток-шоу та ефіри на телеканалах, дають коментарі ЗМІ. Розповідають, як захищають інтереси виборців, люблять Україну й тому подібне.
Приміром, у КВУ зазначають: Семен Семенченко цьогоріч пропустив 95 відсотків голосувань у парламенті, зате регулярно був присутній на провідних телеканалах. Те ж стосується Юрія Бойка, Євгена Мураєва, Вадима Рабіновича. «Складається парадоксальна ситуація, коли ВР для півсотні депутатів, насамперед, є медійним майданчиком або місцем для політичної «тусовки». Попри повний бойкот парламентської роботи, багато цих народних депутатів щомісяця проводять десятки годин у прямому ефірі», – констатує голова КВУ Олексій Кошель.
Демократія, олігархія, війна і анархія. Такий «політичний коктейль» сучасної України. Експерти застерігають: в державі відбувається швидка реставрація довоєнної системи. А регіональні еліти майже не змінилися взагалі. «Західна Україна, Одещина, Харків. Там усі люди, які були при грошах і владі до 2013 року, залишилися, – сказав в інтерв’ю журналу «Країна» письменник Володимир Єшкілєв.
Україна залишилася корупційною державою олігархічного типу. Питання лише в тому, на кого зорієнтовують потоки. Зараз відбувається переорієнтація частини України, її економіки, еліт на Захід. Але частина, зокрема на Сході країни, поки що орієнтується на Росію, наголошує Єшкілєв.
Поки політики бавляться у реформи, вирішують свої бізнесові питання і бігають по телеефірах, 12 травня минуло три роки, відколи в Донецьку та Луганську були проголошені так звані «народні республіки». Закінчити війну швидко і без великих втрат не вдалося. Чимало політиків та владоможців піаряться на війні, хтось отримував чи й досі отримує фінансові дивіденди. А прості українці – домовини та поранених синів і чоловіків.
Як пише на «Zaxid.net» Максим Віхров, все, що є на окупованих територіях – промисловість, людські та природні ресурси – знищується методично і з великим знанням справи. «Русскій мір» виявився не менш руйнівним, ніж чорнобильський атом: окупована частина Донбасу стає зоною відчуження, малопридатною для життя.
Доки триватиме це божевілля на Сході – невідомо. А депутати, представники влади, деякі політексперти просторікують про «відновлення» Донбасу. «Модна» тема. Хоча спершу треба вигнати московських окупантів і закінчити війну. Коли ж волонтери звернулися до нардепів за допомогою для армії, ті зробили вигляд, що не почули.
Буде найсумніше, якщо на наступних парламенських виборах українці знову дадуть шанс отримати депутатські мандати нинішнім «слугам», які, наобіцявши золоті гори, народ обманули. Люди мали б пам’ятати: нинішній український парламент – це гальмо реформ, розчарування виборців і закритий бізнес-клуб багатіїв.
