Кому – кілограм «корупційної» гречки, а кому – півтори штуки «спасибі у твердій американській палітурці»

Кому – кілограм «корупційної» гречки, а кому – півтори штуки «спасибі у твердій американській палітурці»

Деякі нардепи нарікали, що їм мало платять за працю, а життя – дороге. Але не зарплатою єдиною… Якщо порівняти платню простого депутата і пересічного українця, то останній не те, що бідняк – батрак.  

 

То ж на чому заробляє простий депутат у Раді? Як повідомляють «Вісті», «найлегший» заробіток – на питаннях з місця і з трибуни. Розцінки складають від 1,5 тисячі доларів – до трьох. І це – одноразова «винагорода». Тариф випадково «злив» нардеп Євген Дейд, який попросив смс-кою колегу Олександра Кодола «озвучити тєму про одеського прокуріка за 1,5 спасибі у твердій американській палітурці».

Але зараз цей «ринок» у занепаді через жорстку дисципліну у фракціях. Зате раніше деякі «слуги народу» гарно заробляли. Їх навіть називали «містер 500 баксів». «Це – звичайна такса», – сказав виданню один із парламентських лобістів.

Запит у Раді коштує 10 тисяч «зелених», а звернення – у межах п’яти. Але це, кажуть нардепи, дрібниці. Справжні гроші приносять переходи з однієї фракції – в іншу. Восени-взимку 2013 року за перехід у лояльну до влади групу вартував мільйон доларів. І плюс майже $30 тисяч «зарплати». «Нині суми дуже впали, навіть, порівняно з минулим роком – у чотири-п’ять разів. Зараз за це платять до $250 тисяч», – анонімно розповів один із депутатів. Компенсація невелика, враховуючи, що дехто з мажоритарників витратив під час виборів півтора-два мільйони «зелених».

Напередодні місцевих виборів «слуги» подбали про народ. Мінімальна пенсія з 1 вересня склала 1074 гривні, а мінімальна зарплата – 1378. Про пенсії. У країнах Європи, на яку постійно вказує влада при черговому підвищенні тарифів на комуналку, середній розмір пенсійних виплат складає близько 500 євро. А в Україні – 50.

Міністр соцполітики Павло Розенко зазначив: підвищення зарплат, пенсій, словом, усіх видів соціальної допомоги торкнеться близько 13 мільйонів українців. Це, фактично, означає, що ці люди – бідні. В Україні, до речі, налічується понад 70 видів соцдопомог, виплат, компенсацій, стипендій.

Розенко також повідомив, що прожитковий мінімум у середньому на одну людину складе 1330 гривень. Яка не співмірна ця сума з одноразовим «заробітком» нардепа за виступ з місця чи з трибуни!

Отримуючи не європейські пенсії і зарплати, українці чухають голови, як оплачувати європейські тарифи за компослуги. Сподівалися, що ціни на газ та опалення для населення уряд перегляне у бік зменшення. Марно. Міністр палива та енергетики Володимир Демчишин, виступаючи у Раді, заявив: підстав для перегляду тарифів немає, бо «розрахунки проведені правильно». І допустив можливість перегляду тарифів у перспективі. Але не уточнив, у якій.

Водночас робоча група з розгляду питання обгрунтованості підвищення тарифів на енергоносії та компослуги відзвітувала у парламенті: ціни не обгрунтовані. Глава робочої групи Альона Бабак наголосила: за законом, імпортний газ повинен використовуватися для забезпечення населення у разі нестачі палива власного виробництва. Позиція уряду стосовно того, що українського газу недостатньо, не знайшла підтвердження. Відсутні й фактичні дані надходження та розподілу обсягів газу за 2013 і 2014 роки. Прогнозований баланс газу на 2015-й також непрозорий і нечіткий.

А глава Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і компослуг, Дмитро Вовк пояснив причину підвищення тарифів на електроенергію для населення. Люди змушені платити більше через зношеність енергомереж. «Усі наші мережі зношені, ми досі використовуємо інфраструктурну спадщину СРСР. Тому єдиним ефективним виходом було… п’ятиетапне підвищення цін на електроенергію», – сказав він. У світі  інфраструктуру модернізують. А в нас «ефективно» здирають гроші з людей. І, взагалі, скільки ще витримають старі енергосистеми? Яка халепа може спіткати українців, якщо «спадщина СРСР» дасть серйозний збій?

Змінюються президенти, прем’єри, урядовці, депутати, а бардак, борги, злидні залишаються. І «заслуга» тут не лише високопосадовців та інших чиновників. Винні й люди. Бо під час кожних виборів багато хто отримує хабарі від кандидатів у вигляді продовольчих наборів або мізерних грошей. Хоча заможнішим від корупційного «тормозка» чи сотні гривень ніхто не став. А суспільство змушене дорого розраховуватися за «свідомий» вибір.

Ольга ЧОРНА.

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *