У понеділок, 23 червня, тернополяни провели в останню путь солдата, який трагічно загинув у бою під Ямполем Донецької області. Тіло 23-річного Віктора Семчука із села Залав`є Теребовлянського району привезли військовим літаком у Тернопіль. Віддати останню шану герою до аеропорту з’їхалося кілька сотень людей. Майже вся молодь з рідного села Віктора прийшла на летовище. Це перший загиблий із області на сході країни.
Під звуки жалобного маршу тіло героя з літака винесли товариші по службі. Вони віддали батькам речі покійного друга. Величезною автоколоною тернополяни супроводжували автомобіль з труною до рідного села хлопця. Біля кожного населеного пункту люди виходили на дорогу, аби вшанувати загиблого героя.
Віктор Семчук закінчив Прикарпатський військово-спортивний ліцей, згодом навчався у Тернопільському національному економічному університеті на двох факультетах. Після отримання диплома служив за контрактом у 24-й окремій механізованій бригаді, яка базувалася в Яворові на Львівщині. Загинув він 19 червня у боях, які відбувалися під Ямполем і Закитним на Донеччині, разом із шістьома українськими військовими.
Про те, що Віктора не стало, рідні дізналися з інтернету. Новина про загибель хлопця стала для них шоком. Сподівалися до останнього, що це неправда.
Друзі, сусіди, односельці кажуть, що хлопець був надзвичайно чуйною людиною. Завжди міг підтримати, дати пораду, просто вислухати.
– Коли він телефонував нам востаннє, казав: «Відпочивайте, хлопці, а я буду вас захищати», – пригадує товариш Тарас Бурда. – Він був дуже добрим.
Оплакувала смерть героя вся Тернопільщина. На похорон приїхали більше тисячі людей із різних куточків області.
– Ми втратили справжнього українця-патріота, – зазначив голова обласної організації Спілки офіцерів Олександр Варакута. – Щоб не було таких втрат, нашому суспільству треба згуртуватися і сформувати сильну армію.
Серед рідних у Віктора залишилась молодша сестра та батьки. Не дочекалася коханого з армії і дівчина Олена. Поховали хлопця у рідному селі.
Тернопіль зустрічав Віктора Семчука дощем, ніби оплакував його разом з рідними. А проводжав в останню путь сонечком. Хочеться вірити, Віктор – перша і остання втрата нашої області на Сході і що у нашій країні нарешті запанує мир. Слава українським героям!
Вікторія МАРАК.
