Майже рік вітчизняні банки знижували ставки за вкладами фізичних осіб. Однак, з приходом весни тренд змінився: депозити почали дорожчати, що означає – банки знову готові платити більше. Мінфін тим часом нагадує: максимально висока ставка не гарантує в кінцевому підсумку таку ж прибутковість. Як відомо, з доходів за банківськими вкладами сплачується податок – цьогоріч він складає 18 відсотків. Плюс 1,5 відсотків військового збору. І все-таки, чи варто людям нести свої гривневі заощадження в банки, які пропонують вищі відсотки?
– Що стосується зростання відсоткових ставок за гривневими депозитами, то це зумовлено не бажанням банків платити більше, а підвищенням облікової ставки Національного банку України (ключової ставки на грошовому ринку) з 14,5 відсотків станом на 15 грудня 2017 року – до 17 відсотків станом на 2 березня цього року – з метою зниження інфляційних тенденцій. Підвищення облікової ставки призвело до підвищення ставок як за кредитами, так і за депозитами у національній та іноземній валютах.
На сьогоднішній день процентна ставка за депозитами – 18 відсотків у національній валюті є позитивною по відношенню до рівня інфляції, яка складає 14 відсотків. А це означає, що коли розмістити гроші на депозит, то можна отримати чотири відсотки прибутку у річному вимірі. Тобто різницю між процентною ставкою за депозитами і рівнем інфляції (який означає рівень знецінення грошей протягом року). Однак, не зважаючи на низьку прибутковість депозитних вкладів, нести гривневі заощадження в банки варто, з метою заощадження та збереження їх вартості. Проте, при цьому необхідно правильно обирати банк.
– Зниження відсоткових ставок за депозитами в доларах і євро пов’язано з високими валютними ризиками в країні, а також зі зменшенням обсягів кредитування в іноземній валюті. Однак, навіть при низьких процентних ставках валютні депозити є вигідними для вкладників, зважаючи на «повзучу» девальвацію гривні. Адже, з одного боку, забезпечують невеличкий дохід в іноземній валюті. А з іншого – убезпечують від втрат від ревальвації (зміцнення) гривні, яка на три-чотири відсотки навряд чи відбудеться.
– На мою думку, потрібно утриматися від розміщення заощаджень у державних банках країни-окупанта. А також від заощаджень в одній валюті. Якщо є можливість розміщувати великі суми на депозити, то їх необхідно диверсифікувати як за валютою, так і за банківськими установами, що дозволить значно знизити ризик від девальвації, інфляції та інших непередбачуваних обставин.