Кривченський замок, розташований у селі Кривче Борщівської громади на Чортківщині, є однією з визначних пам’яток оборонної архітектури Поділля.
Ця фортифікаційна споруда, збудована у XVII столітті, відіграла важливу роль у часи частих набігів татар і війн з османами.
Сьогодні замок є туристичним об’єктом. “Еспресо.Захід” розповість детальніше про історію та цікаві легенди пов’язані з замком у Кривчому.
Історія виникнення твердині
Село Кривче, де розташований замок, згадується в історичних джерелах ще з XVI століття під різними польськими назвами (Krziwcze, Krzyvcze, Krzywcze). Однак фортецю тут звели пізніше, у 1639 році, польські магнати Контські (Кąтські), які були власниками села.
XVII століття було періодом політичної нестабільності на землях Речі Посполитої, до складу якої входило Західне Поділля. Цей регіон постійно зазнавав нападів кримських татар, а також був ареною козацьких повстань і воєн з Османською імперією. Будівництво Кривченського замку було відповіддю на потребу в потужних оборонних спорудах для захисту від зовнішніх загроз.
Замок став приватною резиденцією родини Контських і водночас важливим фортифікаційним пунктом на шляху можливих вторгнень.
Кривченський замок мав майже квадратну форму (78 на 53 м) з чотирма вежами по кутах, що було типовим для оборонних споруд того часу. Його архітектурні особливості відображають традиції оборонної архітектури XVII століття.
Замок звели з бутового каменю-вапняку, а стіни потиньковані вапняно-пісковим тиньком, що забезпечувало додатковий захист і естетичний вигляд. З трьох сторін (західної, південної та східної) замок оточували сухі оборонні рови, які ускладнювали штурм. З північного боку природний захист забезпечував крутий схил пагорба.
Вежі були обладнані для ведення обстрілу, що дозволяло ефективно відбивати атаки. Мури були міцними й адаптованими до використання артилерії.
Із західного боку розташовувалася в’їзна брама, а біля західної стіни був палац, який слугував житловою частиною для власників замку.
Розташування замку на вершині пагорба, між двома долинами приток річки Циганка, забезпечувало стратегічну перевагу, дозволяючи контролювати навколишню територію.
Війни й історичні події
Кривченський замок пов’язаний з ключовими подіями XVII століття, що визначали історію тодішньої України. У цей час фортеця неодноразово переходила з рук в руки.
Так, під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок був захоплений козацькими загонами. Це стало частиною ширшої кампанії козаків проти польської шляхти. Після цього замок повернувся під контроль Речі Посполитої.
А у 1672 році замок захопили війська Османської імперії під проводом султана Мехмеда IV. Османський монарх певний час провів в замку під час кількарічної польсько-турецької війни, коли османи окупували значну частину Поділля. Однак у 1675 році замок відвоював знаменитий польський король Ян III Собеський, який розумів тодішнє стратегічне значення цього форпосту.
Наприкінці XVII століття замок слугував базою для польських коронних військ під час наступної війни з Османською імперією, а також виступав укріпленням для блокування турецьких сил.
Ці події підкреслюють важливість Кривченського замку як оборонного об’єкта, здатного витримувати численні облоги попри зміни власників залежно від перебігу воєн.
Причини занепаду замку
Усі ці війни добре пошарпали замок. Однак справжній занепад твердині розпочався у XVIII столітті, коли геополітична ситуація на українських землях змінилася.
Після зменшення турецької та татарської загроз у першій чверті XVIII століття замки на Поділлі втратили своє оборонне значення. До того ж відбулася зміна воєнної тактики. Розвиток штурмової артилерії зробив традиційні муровані замки баштово-стінового типу менш ефективними порівняно з новими бастіонними укріпленнями.
Довершив справу й економічний занепад Речі Посполитої. У XVIII столітті Річ Посполита слабшала, торгівля скорочувалася, а нові власники замку приділяли менше уваги його утриманню. Тому вже з розподілом польсько-литовської держави замок опинився в Австрійській імперії, де йому також не знайшли належного застосування.
У середині XIX століття замок перейшов до рук польського поміщика Голійовського, а згодом був проданий єврейському купцю Зейдману, який розібрав частину споруд для отримання будівельного матеріалу і продажу. Це стало одним із ключових факторів руйнування.
Під час Першої світової війни замок зазнав додаткових пошкоджень через бойові дії.
У 1939 році від Кривченського замку залишалися дві вежі, мур між ними та напівзруйнована в’їзна брама з надбрамною вежею. Однак уже в 1946 році браму та мури частково розібрали для будівництва дороги. У 1950-х роках залишки в’їзної вежі зруйнували під час спорудження сільського клубу. Місцеві жителі розібрали камінь навіть із фундаментів.
Цікаво, що у 1960-х роках на території замку встановили телевежу, що додатково пошкодило споруду. Лише після цього зрозуміли, що далі так тривати не може, й замок нарешті визнали пам’яткою архітектури та історії. Тоді й стартували спроби його зберегти.
Сучасний стан
Кривченський замок є пам’яткою архітектури державного значення і перебуває під охороною Національного заповідника “Замки Тернопілля”.
Однак на сьогодні від колись величного замку залишилися лише фрагменти стін висотою до 4 метрів і дві башти-бастеї, на одній з яких відновили дах. Але навіть у такому стані замок залишається важливим туристичним об’єктом регіону. Адже туристи відвідують Кривченський замок не лише заради його історичної цінності, а й через мальовниче розташування та близькість до гіпсової печери “Кришталева”, яка є ще однією визначною пам’яткою краю.
Попри спроби збереження замку, розпочаті з відновленням української незалежності, брак фінансування та належного догляду ускладнює його реставрацію. Тож замок залишається частково занедбаним, хоча його руїни все ще приваблюють туристів і дослідників. Зокрема, нещодавні археологічні розкопки виявили там цінні воєнні експонати XVII століття.
Обговорюються проєкти створення на базі замку туристичного й музейного центру, та навіть готелю, однак наразі немає коштів, щоб здійснити такі глобальні зміни.
Легенди Кривченського замку
Кривченський замок є не лише пам’яткою оборонної архітектури XVII століття, а й осередком численних легенд. Ці історії, оповиті таємницями, додають замку містичної аури та приваблюють туристів і шукачів пригод. Основні легенди пов’язані з періодом турецького панування та скарбами, захованими в околицях замку.
Легенда про “золоту бричку” турецького паші
Одна з найпоширеніших легенд Кривченського замку пов’язана з періодом турецької окупації Поділля у 1672 році, коли замок захопили війська Османської імперії на чолі з султаном Мехмедом IV. Згідно з переказами, під час поспішного відступу турків від наступу польських військ на чолі з Яном III Собеським у 1675 році турецький паша, який перебував у замку, не зміг забрати з собою всі зібрані багатства. Щоб зберегти скарби – золото, прикраси та інші коштовності, – він наказав закопати їх у таємному місці поблизу замку. За легендою, скарб заховали “під п’ятою кривченською скелею, навпроти Яськового млина” або в одному з підземних ходів, можливо, пов’язаних із сусідньою гіпсовою печерою “Кришталева”, що має протяжність 23 км.
Ця легенда стверджує, що скарб досі не знайшли й він чекає на свого щасливця. Місцеві жителі та шукачі пригод вірять, що багатства можуть бути приховані в нерозвіданих коридорах печери або в інших таємних схованках замку.
Легенда про підземні ходи
Інша популярна легенда розповідає про мережу підземних ходів, які нібито з’єднують Кривченський замок з іншими важливими об’єктами регіону. За переказами, ці тунелі могли вести до Кам’янець-Подільської фортеці, розташованої за десятки кілометрів, або до річки Дністер. Такі підземелля, за легендою, використовувалися для таємного переміщення військ, доставки припасів або втечі під час облог. Вважається, що один із входів до цих ходів розташований під однією з веж замку або поблизу печери “Кришталева”. Хоча археологічні дослідження не підтвердили існування таких розгалужених тунелів, ця легенда живе в уяві місцевих жителів і туристів, додаючи замку ауру загадковості.
Легенда про привидів замку
Як і багато інших старовинних замків України, Кривченський замок оповитий розповідями про привидів. Хоча конкретних імен чи детальних історій про духів, пов’язаних із замком, у джерелах небагато, місцеві жителі іноді згадують про таємничі звуки, що лунають уночі серед руїн, або про тіні, які з’являються в околицях. Ці історії можуть бути пов’язані з трагічними подіями, що відбувалися під час численних облог замку – від козацьких повстань до турецьких нападів. Наприклад, вважається, що душі загиблих воїнів або жертв облог можуть блукати територією, шукаючи спокою. Такі легенди є типовими для замків заходу України, де також розповідають про привидів, найпопулярнішим з яких є, звісно, історія про Білу Пані.