Понад 200 примірників «Кобзаря», виданих у різні роки та в різних країнах, зберігає в своїй колекції Борщівський обласний краєзнавчий музей.
Серед них є факсимільне видання «Кобзаря» 1840 року. Також окрасою є прижиттєвий «Кобзар» 1860 року видання. Саме вони стали темою музейного уроку, приуроченого 185-ій річниці виходу першого «Кобзаря» та 165-ій річниці – видання 1860 року.
Про історію їх появи та інші колекційні музейні раритети розповіла учням Борщівської ЗОШ №1 завідувачка відділом музею Олена Дудар.
У квітні 1840-го в Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Воно побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. Його надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
До першого видання увійшло лише 8 поезій поета: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Тираж книги склав 1000 примірників, вона мала зручний формат і була надрукувана на якісному папері. На форзаці видання прикрашав офорт Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
Книга швидко розійшлася, а виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.
Згодом арешт і заслання поета в 1847-ому спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним.
На сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників.
З різницею у 20 років світ побачив «Кобзар» Тараса Шевченка 1860 року. Вийшов він за сприяння відомого українського мецената Платона Семеренка в друкарні Пантелеймона Куліша.
Наклад становив 6500 примірників. Він вже був більш повнішим, сюди увійшло 17 поезій Шевченка.
