…І що з цим робити? Переважна більшість українців незадоволені ситуацією в країні. Такі результати Першого Всеукраїнського Форуму фахівців у сфері урядових комунікацій «Єдиний голос».
«У нас дуже високий рівень недовіри до влади і політиків, високі негативні оцінки вектора, за яким розвивається країна. У чому причина? Проблема в тому, що найбільший дефіцит суспільства – дефіцит майбутнього, коли немає впевненості і бачення того, куди ми рухаємося», – заявив стратегічний радник глави уряду Мирослав Кошелюк. За його словами, кількість людей, які вважають, що справи в державі йдуть не в тому напрямку, складає близько 70 відсотків.
І поки чимало українців достойно оплачувану роботу і «дефіцитне майбутнє» шукають в чужих країнах, а інші виживають від зарплати до – зарплати, чи від пенсії – до пенсії, «слуги» народу не втомлюються облаштовувати щасливе й сите життя собі та своїм вірнопідданим. У бюджеті не вистачає грошей? Дивлячись, на що. Ось днями, приміром, депутати «провели» своїм помічникам ще 25 відсотків до зарплати.
Якщо ж йдеться про важливі закони для країни, приймати їх парламентарі не поспішають. Власну вигоду (чи невигоду) ставлять вище за суспільну. Наприклад, політики, які після Майдану обіцяли змінити виборче законодавство, цього не зробили. Навіть не можуть поставити на порядок денний це питання. Все тому, що бояться у новій системі стати неконкурентоздатними. Адже без зміни виборчого законодавства українці щоразу обиратимуть людей, яких у списки вноситимуть олігархи. Ці обіцянки, нагадав на телеканалі ZIK позафракційний нардеп Віктор Чумак, були головними і в спічах діючого президента, і в екс-прем’єра Яценюка, і в голови Верховної Ради Парубія та інших політиків.
Для того, щоб продуктивно працював парламент, його потрібно обирати менше, аніж на чотири роки, кажуть експерти. І не треба українцям аж понад чотири сотні нардепів. Вистачить і 240. По-перше, значно зменшилася чисельність населення. А, по-друге, у випадку з (без)діяльністю багатьох парламентарів, кількість не означає якість.
Раду потрібно обирати на три роки, вважає блогер Роман Шрайк. «На мій погляд, дуже швидко відбувається «оскотинювання» депутатів. Три роки є критичним терміном і після нього депутатам переважно стає на все наплювати. Близько півроку Верховна Рада активно працювала, далі депутати перестали ходити у п’ятниці на засідання. Зараз наприкінці тижня на роботу приходить близько двадцяти осіб. Тому, три роки є критичним терміном, після якого вже практично нічого не відбувається», – зазначив він.
В цьому немає ноу-хау. У США депутатів нижньої палати обирають на два роки. Аби отримати мандат довіри повторно, слід довести це своєю діяльністю.
В Україні ж позбутись із парламенту «довгожителів» надто важко. У них своє, окреме життя. Політика перетворилася у прибутковий бізнес. А проблеми народу – у щось далеке й незрозуміле.
Зате наші «слуги» люблять фантазувати на тему: як ускладнити життя людям. Свіжий приклад. Депутат від БПП Олексій Мушак висловив думку: якщо відмовитися від пенсійних виплат в Україні, то у громадян з’явиться можливість більше заробляти. А пенсіонерів мають годувати їхні діти. Це, фактично, азіатський підхід – скасування пенсій в обмін на економічне зростання. Краще б пан Мушак думав, яким чином покращити вітчизняну економіку і викоренити корупцію. І не лише думав, а й щось робив…
І ще новина: у держави закінчуються гроші на субсидії. Зараз субсидії отримують більше семи мільйонів домогосподарств. Це майже 50 відсотків усіх українських сімей. У бюджеті на комунальну знижку заклали 47 мільярдів гривень на рік. Проте більшу частину цієї суми вже витратили. У результаті держава заборгувала постачальникам послуг мільярди гривень, і на нові субсидії грошей немає, інформує «Сьогодні».
У Мінфіні підрахували: цьогоріч на субсидії потрібно приблизно 75 мільярдів гривень. Для дофінансування уряд повинен підготувати рішення щодо проекту змін до бюджету країни. А депутати – проголосувати. І бажано зробити це до парламентських канікул. Адже, якщо гроші закінчаться, підготуватися до опалювального сезону постачальникам буде не під силу.
А, взагалі, у якій ще країні світу майже половина сімей сидить на комунальних субсидіях?
І поки рідна влада випробовує суспільство на витримку й виживання, закордонні роботодавці очікують працівників з України. Експерти передбачають: незабаром у Євросоюзі розіграється «битва» за українського працівника. Це може стимульнути пакувати валізи тих, хто раніше вагався: їхати на заробітки, чи ні.
Тим часом, вітчизняні владоможці почали вести мову про наступне підвищення мінімалки. До 5000 гривень і навіть до 7500. А де взяти гроші на своє «волонтерство» не подумали?
