Задавнені виразки можуть спровокувати гангрену і навіть втрату кінцівки
Проблема лікування хронічних ран є надзвичайно актуальною сьогодні. Ситуація особливо загострилася з початком карантину. Адже люди менше звертаються до лікарів через пандемічні обмеження і страх заразитися коронавірусом. А ще хворі часто серйозно не сприймають рани, які довго не гояться, роками не звертаються до медиків, використовують поради з інтернету або купуючи мазь, яка допомогла сусідці. Наслідки такого самолікування вражаючі і часто призводять до загострення недуги і навіть ампутації (!) кінцівки.
У чому причина виникнення хронічних ран, як їх розпізнати і чому варто негайно звертатися до лікаря, якщо рана не гоїться більше трьох тижнів ми розпитали у фахівців поліклінічного відділення КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2».
Хвороби судин та діабет можуть спровокувати виразки
Усі рани в медицині поділяють на гострі, які спровоковані травмами і заживають швидко, і хронічні, що гояться дуже повільно.
- Рану вважають хронічною, якщо, незважаючи на відповідну терапію, немає або майже немає ознак загоєння більше трьох тижнів, – розповідає Євгенія Вітик, лікар-хірург КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2». – Зазвичай, причиною цих ран є не зовнішні фактори, а внутрішні проблеми організму. У тканинах порушуються обмінні процеси, що призводить до їх пошкодження, і це сповільнює загоєння рани. Тому у цьому випадку, насамперед, потрібна якісна діагностика та лікування причини виникнення рани.
Найбільш поширеними типами хронічних ран є: трофічні виразки, діабетичні рани та пролежні.
- Трофічні виразки пов’язані з порушенням кровотоку як венозного, так і артеріального, – розповідає Євгенія Вітик. – Трофічні виразки артеріальні виникають через так звану «закупорку» судин, неконтрольовану гіпертензію. Найчастіше від цього страждають люди старшого віку, зокрема курці, ті, хто харчується неправильно, діабетики. Зазвичай, такі рани з’являються на гомілці, вони мають округлу форму, як «удар кулаком». Кровопостачання ніг погане, кінцівка холодна, блідо-синього кольору. Аби вилікувати таку рану, спершу потрібно відновити кровотік, зробивши реваскуляризацію. Після цього рана загоюється дуже добре.
Венозні трофічні виразки пов’язані з порушеннями у роботі венозної системи. Йдеться про частковий або повний лімфовеностаз. Потрібно усунути спершу проблему з судинами, а тоді вже лікувати виразки. Також бувають виразки змішаного типу. Саме вони найважче піддаються лікуванню.
Дуже часто хронічні рани виникають у людей, хворих на діабет. Адже ця недуга роками підточує стан судинної і периферичної нервової системи. В результаті чутливість нижніх кінцівок знижується.
- Часто з такими проблемами звертаються молоді пацієнти, навіть у віці 30+ років, – зазначає Євгенія Вітик. – Тому дуже важливо контролювати рівень цукру у крові. Якщо ж у вас діагностували діабет, ретельно ставтеся до вибору взуття. Воно повинне бути зручне, не мати внутрішніх швів і не стискати ногу. Адже через знижену чутливість хворий не відчуває, що взуття натирає чи викликає інший дискомфорт. Обов’язково потрібно захищати ноги від травм, тому що навіть дрібні пошкодження шкіри можуть призвести до виникнення довго незагоюючих ран. Навіть обрізати нігті потрібно дуже акуратно.
До хронічних ран також відносять пролежні, які виникають, через тривале тиснення в місцях кісткових виступів, до поверхні, на якій лежить пацієнт, що призводить до ішемізації тканин. Здебільшого, ця проблема виникає у пацієнтів з вимушеним тривалим або постійним постільним режимом. У цьому випадку важливо вчасно помітити проблему і звернутися за допомогою.
Комплексний підхід і командна робота дають результат
У поліклінічному відділенні КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» мають великий досвід у лікування хронічних ран. Лікарі зізнаються, на практиці переконалися, наскільки важливий комплексний підхід до лікування тієї чи іншої недуги.
- Ми завжди шукаємо причину виникнення хронічних ран, проводимо на базі нашого закладу всі необхідні обстеження. Долучаємо до співпраці вузькопрофільних спеціалістів, – зазначає Вадим Кравчук, завідувач поліклінічним відділенням КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2». – Саме командна робота дає хороші результати, забезпечує якісне лікування і швидке одужання пацієнта.
Для лікування хронічних ран застосовують сучасні пов’язки, які дихають, зберігають рану вологою, забезпечують захист від зовнішніх впливів, тримають температурний режим і активно підтримують процес загоєння.
- Також чудові результати показує використання PRP-терапії, – додає Вадим Кравчук. – У нашому закладі ми застосовуємо цю сучасну методику у різних напрямках. Йдеться про використання плазми крові пацієнта. Ми її відділяємо з допомогою центрифуги. У плазмі висока концентрація тромбоцитів, які відіграють найважливішу роль у процесах загоєння і регенерації пошкоджених тканин організму. Збагаченою плазмою обколюють краї і дно рани, яка погано заживає. Також є випадки, коли зверху її покривають PRP-гелем. Фактори росту, що містяться в плазмі, активізують процеси оновлення тканин і росту клітин, отже, загоєння відбувається швидше, а також зменшуються ознаки запалення.
- Ефективно працює у лікуванні ран VAC- терапія, – додає Євгенія Вітик. – В основі цього методу є використання локалізованого, рівномірного негативного тиску на поверхню рани. Накладають спеціальну губку, герметично покривають її плівкою та приєднують до VAC-апарату. Це пришвидшує очищення і загоєння рани.
Медики зазначають, лікування хронічних ран – це тривалий процес. Але лише фаховий підхід – дасть позитивний результат.
- Для кожної рани ми підбираємо найефективніший метод лікування, – додає Марія Кінаш, старша медсестра хірургічного відділення поліклініки. – Також дуже важлива якісна підготовка місця, де проходитимуть маніпуляції. Чи це операційна чи кімната для перев’язок. Йдеться про максимальне забезпечення стерильності, підготовку всіх інструментів та необхідних перев’язувальних матеріалів, облаштування робочого місця лікаря. Кожен учасник команди робить все для якнайшвидшого одужання пацієнта.
Чому пов’язки з марлі не допомагають?
Сучасна медицина не стоїть на місці. Сьогодні з’явилося багато сучасних засобів для лікування хронічних ран, які показують чудові результати.
– У минулому були дуже популярні пов’язки з марлі, – каже Євгенія Вітик. – Це доступний і недорогий матеріал. Багато людей і досі його використовують. Однак пов’язки з марлі значно подовжують процес лікування. Адже марлеві пов’язки засихають на рані і, змінюючи їх, люди пошкоджують грануляційну тканину (ред. – відновлену шкіру), яка затягує рану. І відповідно рана знову відкрита, і час відновлення подовжується. Також відбувається переохолодження рани, у неї потрапляють мікроби, відбувається міграцію ексодату – а це фактори, які подовжують процес загоєння рани. Зараз є багато сучасних пов’язок, які значно дієвіші. Вони «дихають», зберігають рану вологою, забезпечують захист від зовнішніх впливів, тримають температурний режим і активно підтримують процес загоєння. Також в жодному разі не можна накривати рани поліетиленом. Адже це створює парниковий ефект і сприяє розмноженню мікробів.
Лікарі зазначають, що найбільша проблема – це, що люди не поспішають до спеціалістів. Займаються самолікуванням, використовуючи поради з інтернету, чи ті, які допомогли рідним. Або ж купують мазь, яка врятувала сусідку. Лише, коли у них піднімається температура, у рані починається запальний процес, нога набрякає, йдуть у лікарню.
- Насправді, хронічні рани дуже небезпечні і з ними не варто легковажити, – додає Євгенія Вітик. – Є один з випадок з моєї практики, який, мабуть, не забуду до кінця життя. До прикладу, до мене зверталася жінка, у якої був синдром Леріша – закупорка черевної артерії. Про свою хворобу вона не знала. Все почалося з невеликої ранки на нозі. Жінка лікувалася народними методами, не проходила комплексне обстеження, щоб визначити причину. Купляла різні мазі в Україні і за кордоном. Нарешті вона таки звернулася до лікаря. Але рани вже не піддавалися лікуванню, було гнійне запалення, далі розпочалася гангрена. Довелося робити ампутацію. Спершу на рівні нижньої третини стегна, далі на середній і потім верхній частині стегна. Після проведення додаткового обстеження було визначено причину її ран і застосовано найбільш адекватне лікування. Досі її спостерігаю і зараз все добре. Ціною ампутації кінцівки ми врятували їй життя. Тому щиро закликаю усіх, бережіть своє здоров’я і не зволікайте з візитом до лікаря. Адже саме ви відповідаєте за своє життя.
Юля ТОМЧИШИН.
