Степан, Степанко… 12 серпня йому виповнилося лише 23 роки. А через два тижні, 26 серпня, Степана Фецича із села Возилів Золотопотіцької громади Чортківського району (колишній Бучацький) не стало. Він загинув у жорстоких боях з російськими окупантами на Луганщині.
Степан захищав Україну з перших днів повномасштабної війни. 26 лютого 2022 року хлопець вже перебував у лавах ЗСУ.
Добрий, щирий, привітний, вродливий… Тільки жити, мріяти, кохати… Натомість страшним болем прилетіла у рідний дім гірка звістка.
«28 серпня- найчорніший день в нашій сім’ї… Біль!!!!!! Болить десь там де душа… як жити???? Я проклинаю , проклинаю до двадцятого коліна русню!!! За свого сина, за всіх синів, які загинули в цій несправедливій війні! За що гинуть сини??? Я проклинаю всіх, хто хоче нажитись на цій війні, хай вас печуть нечесні гроші вогнем, який відчуваємо ми – рідні загиблих. Сину, ми їдемо до тебе!!!БІЛЬ!!! БІЛЬ!!! Суцільний БІЛЬ!!!» – це крик душі мами Степана Галини Фецич, старости Возилівського старостинського округу.
Про загибель молодого воїна повідомили у Бучацькому Ртцк Та Сп:
«26 серпня 2023 року під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Кремінна Луганської області загинув солдат – ФЕЦИЧ СТЕПАН ВОЛОДИМИРОВИЧ, 12.08.2000 року народження, житель с. Возилів, який з 26.02.2022 року перебував у лавах ЗСУ. З честю і гідністю виконував свій обов’язок.
Щира подяка і уклін батькам за виховання сина, за справжнього Героя, вірного, сміливого. Гідного громадянина своєї України!
Висловлюємо найщиріші співчуття родині захисника. Світла пам’ять воїну, який віддав своє життя за вільне, мирне і щасливе майбутнє українців. Вічна пам’ять і шана Герою України!
Мовчати і плакати… І дякувати, дякувати, дякувати. Тим, хто повернеться. І тим, хто навіки янгол».
Нехай у небесній обителі буде легко і світло душі молодого Воїна.
