26-річний Олександр з Дніпропетровщини до столиці приїхав ще у грудні. У кривавий четвер, 20 лютого, його поранив у ногу осколок гранати.
– На Майдані страху не відчував, – каже Олександр. – Було лише почуття відповідальності за тих, кого залишив у рідному місті, за товаришів по сотні, з якими майже два місяці стояв пліч-о-пліч, за український народ, задля добробуту якого ризикував своїм життям. Тривожно стало тоді, коли, отямившись після поранення, почув, що мене повезуть у чуже місто.
Нині ці побоювання викликають у Сашка посмішку, а тоді вперто відмовлявся їхати до Тернополя. Переконали медики.
Коли загроза життю минула, перед майданівцем постала іще одна проблема: у столиці він загубив свій паспорт. Сашко опинився за сотні кілометрів від домівки без жодного документа, який би посвідчував його особу.
У міграційній службі про героя з Дніпропетровщини дізналися від громадських активістів, які опікуються ним у Тернополі.
– Ми взялися допомогти активісту вирішити це питання, – розповідає начальник Тернопільського міськвідділу УДМС Людмила Лужняк. – Зазвичай, паспорт громадянина України замість втраченого видають за місцем реєстрації. Тож, аби оформити Олександрові документ у Тернополі, ми направили запит на підтвердження особи молодого чоловіка у Новомосковськ Дніпропетровської області. Відтак завдяки злагодженій роботі територіальних органів міграційної служби у різних регіонах днями Олександр отримав новий документ.
Паспорт юнакові вручали у лікарняній палаті, бо сам прийти до підрозділу міграційної служби він поки що не зміг, але вже за тиждень Сашка обіцяють виписати з медичного закладу.
– Тепер я майже тернополянин! – такими були слова Олександра, щойно він отримав свій документ із відміткою, що його було видано Тернопільським міським відділом міграційної служби.
