Стрічка новин

Нардепи отримують великі гроші за неробство, а українці «затягують паски» до «осиної талії»

верховна рада

Поки влада розповідає про реформи і уявне щасливе майбутнє, життя українців дорожчає. Це непомітно хіба що «слугам народу», керівникам держпідприємств, суддям, які отримують десятки чи сотні тисяч гривень місячної платні. І плюс – інші бонуси.

Незважаючи на дуже низький рівень середньомісячної зарплати в Україні  (приблизно 227 євро), порівняно з країнами Європи, ціни на деякі товари у нас значно вищі. Зрештою, і цих дві з хвостиком сотні євро отримують не всі. Як повідомили в Економічному дискусійному клубі, зокрема, споживачі в Польщі, Угорщині та Білорусі могли цього літа придбати кілограм курячої тушки на 5-25 відсотків дешевше, аніж українці. Майже на 10-40 відсотків дешевше, ніж у нас, можна купити молоко, масло і м’ясо в Білорусі.

Найбільшу частку своєї середньої платні за набір із 19 найнеобхідніших продуктів витрачають українці – понад 10 відсотків. Білоруси – сім відсотків, угорці – чотири, поляки – три, французи та іспанці – у межах двох відсотків.

Узагалі, 86 відсотків українців заявили, що змушені «затягувати паски», економлячи на багатьох статтях сімейного бюджету. За результатами опитування компанії «Research & Branding Group», лише чотири відсотки опитаних не економлять ні на чому.

Найчастіше українці економлять на одязі, взутті, харчуванні. Багато хто не може собі дозволити відпочинок і відпустку. Про дозвілля та розваги чимало наших співгромадян просто забули, адже змушені найперше оплатити компослуги, лікування, медикаменти.

Найбільше економлять на їжі, лікуванні та медикаментах пенсіонери. Таких – майже 63 відсотки.

А працюючим українцям готують новий Трудовий кодекс. Документ уже прийняли в першому читанні. Серед нововведень – відпустка 28 днів і можливість коротких випробувальних термінів для окремих категорій. Водночас чиновники пропонують розширити перелік підстав для відсторонення від роботи або звільнення.

Так, усунути від роботи можуть працівника, який перебував у контакті з «інфекційними хворими», приміром, під час епідемії грипу. Або ж співробітників, які повинні робити щеплення, але відмовилися від медогляду та вакцинації. Хто повинен оплачувати медогляди і чи буде захищена інформація про стан здоров’я працівника – в документі не сказано.

Відсторонити від роботи також можуть працівника, який «порушує нормальну роботу юридичної особи». «Кожен роботодавець може по-своєму трактувати таке положення. Якщо співробітник запізниться на п’ять хвилин, можна сказати, що порушив нормальну роботу підприємства», – резюмує юрист Олена Михальченко.

Також викликає занепокоєння велика кількість підстав для звільнень, оскільки це може призвести до маніпуляцій. Наприклад, працівника можна звільнити за розголошення конфіденційної інформації. Це може бути інформація навіть про внутрішній розпорядок. Підприємство може зробити будь-яку інформацію конфіденційною, кажуть юристи.

Зате ніщо не загрожує тим, хто приймає закони. Прогулюють законодавці роботу – з депутатів за це їх не звільняють. Як і за дебоші в Раді. І за те, що приховують прибутки. Що за рік-другий, працюючи на державній посаді, стають мільйонерами. Що отримують платню за неробство.

У липні, наприклад, парламентарів у сесійній залі було зовсім не густо. Але Управління справами Верховної Ради перерахувало нардепам за виконання повноважень 7,3 мільйона гривень. Чи не завелика сума за прогули і неробство? Адже з десяти робочих днів Ради депутати лише двічі провели повноцінні пленарні засідання. Решта – погоджувальна рада, комітети і година запитань до уряду. І за цю «результативну» липневу роботу кожен «слуга» отримав по 17425 гривень. А винагорода за «важкий» труд депутата – ще 7,5 мільйона гривень відпускних. Просто – курорт, а не Верховна Рада.

Минулого місяця клоунада у парламенті коштувала платникам податків 15 мільйонів гривень.

Також проблемою влади, а, відповідно, й суспільства, є роками не заповнені вакансії на найвищому рівні. Як зазначив телеканалу «24» нардеп Сергій Лещенко, річ у тім, що політичні клани не можуть узгодити між собою кандидатів. А призначення за квотним принципом перетворили політику на базар, де змагаються товщиною корупційних гаманців і рейтингом, здобутим на олігархічних телеканалах.

Іншими словами, політика в Україні стала знаряддям заробляння грошей. Тому за гідних кандидатів голосів не вистачає.

У парламенті, до речі, не мають своїх керівників шість комітетів.

А нещодавно влада зобов’язалася на законодавчому рівні та на рівні міжнародних партнерів створити Антикорупційний суд. Щоб він запрацював, потрібна політична воля. Але її немає. За словами виконавчого директора «Transparency International Ukraine» Ярослава Юрчишина, антикорупційні суди позитивно вплинули б на швидкість розслідування корупційних злочинів.

Але… корупціонери у нас хто?

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->