Стрічка новин

Якщо на Заході популізм – останній «писк» політичної моди, то в Україні він уже трохи «поношений»

верховна рада
Дивна в Україні бюрократична арифметика. Чим менша чисельність населення, держпідприємств, робочих місць, чим гірша соціалка й економіка, тим більше в країні урядовців. І навіть війна не змінила психології чиновників: від своїх привілеїв вони відмовлятися не бажають.

За час Незалежності кількість урядовців зросла аж у чотири рази, заявив на телеканалі ZIK політтехнолог Віталій Бала. Хоча, із 1991 року уп’ятеро зменшилась кількість державної власності, якою вони, начебто, керують. Зараз держвласність в Україні складає не більше 20 відсотків.

Те ж стосується і народних депутатів. Чи доцільно українцям утримувати майже чотири з половиною сотні «слуг», багато з яких безвідповідально ставляться до своїх обов’язків? Експерти зазначають: 70-80 відсотків мажоритарників узагалі не беруть участі в роботі Ради, займаючи при цьому половину депутатських крісел. І на округах їх не видно.

Проблема в тому, що теперішня виборча система дозволяє тим, у кого є великі гроші, триматися у владі. А користь для суспільства від цього майже нульова.

Для прикладу, депутати встановили новий рекорд із прогулів у Раді. У Комітеті виборців України підрахували: в жовтні на засіданнях парламенту в середньому було зареєстровано 318 нардепів із 422, що є найгіршим показником за 2017 рік. Загалом, лише 33 відсотки депутатів – 139 із 422 – відвідали всі засідання Ради минулого місяця. Шестеро парламентарів не відвідали жодного засідання, а 58 – пропустили понад половину засідань.

У середньому в жовтні в залі було зареєстровано 83 відсотки депутатів фракції БПП, 79 відсотків – нардепів «Народного Фронту» та Радикальної партії Олега Ляшка, 75 відсотків – «Самопомочі», 74 відсотки – позафракційних, 73 відсотки – «Батьківщини», 62 відсотки – «Опоблоку», 61 відсоток – «Волі Народу», 58 відсотків – нардепів з «Відродження».

Українці зараз нікому з політиків не довіряють. Та й раніше таке траплялося. Але тоді не було кривавого Майдану. І війни. Тому розчарування постреволюційними політиками в людей у рази більше. Бо багато народних обранців використали ідеали Революції Гідності, а потім їх зрадили. А дехто «тяжко воював» на Донбасі, виставляючи фейкові «бойові» фото. Чого не зробиш, аби потрапити у владу?

На майбутніх виборах політики вже не будуть експлуатувати Революцію Гідності. Зате, ймовірно, даватимуть «рецепти», як закінчити війну. Аякже, кожен бажаючий отримати омріяний мандат легко може перетворитися у військового стратега й полководця.

А ще використовуватимуть тему боротьби з корупцією. Хоча дехто й сам не ангел у цьому сенсі. І, традиційно, роздаватимуть фантастичні обіцянки про краще життя, єврозарплати і тому подібне.

Популістів у нас люблять. За них голосують. І не тільки в нас. Європейців також почала косити ця «недуга». Нещодавні приклади – вибори в Австрії та Чехії. Хворіють на популізм і політичні системи Франції, Німеччини, Греції, Нідерландів, Швеції, Польщі, Великобританії. Традиційні партії з тріском пролітають. Як кажуть експерти, популізм і сепаратизм – останній «писк» політичної моди. На Заході – так. А в Україні популізм, зокрема, уже трохи «поношений». Бо стикаємось із цим політичним «бла-бла-бла» під час кожних виборів.

Прикро, що серед європейських популістів – чимало друзів Путіна. Для України це погано у плані підтримки й порозуміння. І це може стати одним із важливих викликів для української влади.

До слова, соціологи назвали, які партії могли б пройти до Верховної Ради. Отож, за результатами соцдослідження Центру Разумкова, якби парламентські вибори відбулися найближчим часом, то найбільше голосів отримали б: партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 13,6 відсотків, ВО «Батьківщина» – 10,0, «Громадянська позиція» – 8,9, «Опоблок» – 8,6 відсотків.

Партія «За Життя» набрала б 6,8 відсотків голосів, Радикальна Партія Олега Ляшка – 6,5, «Самопоміч» – 5,9, Об’єднання правих партій («Свобода», «Правий Сектор» і «Національний корпус») – 4,2 відсотки.

А у випадку проведення президентських виборів найбільшу підтримку у першому турі отримав би нинішній гарант Петро Порошенко – 14,0 відсотка,  Юлія Тимошенко – 8,4, Анатолій Гриценко – 7,2, Юрій Бойко – 6,8, Святослав Вакарчук – 6,6, Олег Ляшко – 6,3 відсотки.

Якщо подібна тенденція зберігатиметься, то існує ймовірність, що після майбутніх виборів українці знову побачать у владі тих політиків, кому сьогодні не довіряють і проти кого зібралися в столиці на протест.

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"

Loading...
загрузка...

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

// //-->