Обов’язкове страхування власників транспорту для виїзду за межі України подорожчає через девальвацію гривні, повідомляє biz.nv.ua Моторно-транспортне страхове бюро підвищить вартість полісів Зелена карта. Згідно з повідомлення МТСБУ, вартість полісів збільшиться через зміну офіційного курсу гривні по відношенню до євровалюти, оскільки саме у ній страховики несуть відповідальність по полісах Зелена карта.
Так, офіційний курс євро за останній місяць зріс на 5,4%, до ₴28,69 за один євро, з ₴27,22/€1 станом на 26 липня поточного року. Як наслідок, обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн Європи подорожчає в середньому на 4,3%.
До країн ЄС найбільше підскочила вартість полісів для причепів на термін від 15 днів (до ₴242) до місяці (₴336), а також для мотоциклів терміном на один і три місяці (до ₴386 та ₴901, відповідно). У гривневому вираженні найбільше подорожчали страховий поліс на рік для власників автобусів – на ₴958, до ₴23,8 тис.
Страховка на місяць для власників легкових автомобілів пасажиромісткістю до 9 осіб і вагою до 3,5 тис кг виросла із ₴1070 (вартість встановлена 15 липня 2016) до ₴1115.
Бажаючі виїхати на власному транспорті до Азербайджану, Білорусі, Молдови чи Росіїтепер доплачуватимуть у середньому 4,2% від попередньої вартості. Найбільше ціни виросли на двотижневі та місячні поліси, особливо для мотоциклів терміном на 15 днів – на 5,3%.
Тут також найдорожче буде обходитися річна страховка на автобуси – на ₴237, до ₴5,8 тис. Місячний поліс на автомобіль для виїзду до країн СНД виріс у вартості з ₴720 до ₴751.
Тимчасові коливання національної валюти страховики могли б згладжувати, якби мали можливість формувати резерви, якими вони відповідають по зобов’язаннях, в інвалюті. Як приклад генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова наводить німецьке страхове законодавство, у відповідності до вимог якого, страхова компанія має право формувати резерви у тих валютних активах (облігаціях, депозитах і т.п.), у яких відповідає за страховий випадок.
Особливо потерпає страховий ринок від значних коливань валюти у тривалій перспективі через відкладений страховий платіж. Наприклад, судові процеси щодо нанесення шкоди здоров’ю в результаті ДТП не мають позовної давності. І курсова різниця між сумою сплати внеску до страхової компанії клієнтом і розрахунком по відповідальності може за цей час дуже сильно змінитися. За даними Третьякової, в Україні продають про мільйони полісів щорічно.
«Якщо європейцю нанесено шкоду з боку нашого громадянина, то спершу у тій країні Бюро зелених карток виконує зобов’язання, а вже потім [після надходження відповідних документів] українська страхова компанія гасить цю компенсацію, – каже Третьякова. – А якщо ще врахувати відповідальність за нанесення шкоди здоров’ю, виплати можуть збільшуватися у довгостроковій перспективі через наступні процеси та судові вироки».
Сьогодні найбільші проблеми, за її словами, страховики мають через італійське законодавство – в Італії суди призначають найбільші, серед країн ЄС, розміри відшкодувань за нанесення шкоди життю чи здоров’ю своїх громадян.
За словами Третьякової, вирішення питання валютних ризиків лежить у площині загальнодержавної валютної лібералізації. «На відміну від німецького законодавства, де це питання регулює страхове законодавство, у нас воно пов’язане із валютною лібералізацією. Навіть страховики життя, які можуть формувати резерви під валютні зобов’язання дуже часто мають питання до Національного банку і безпосередньо щодо купівлі валюти», – каже Третьякова.
Зміни питання формування валютних резервів у законопроекті про страхування, який знаходиться на голосуванні і Верховній раді, не передбачає. За словами Дениса Ястреба, члена Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), комісія ще минулого року вела розмови із керівництвом НБУ щодо лібералізації валютних обмежень. Поки переговори успіхом для страховщиків не увінчалися.
В прес-службі Нацбанку відповіли, що питання дозволу страховим компаніям формувати резерви в інвалюті знаходиться у компетенції Нацкомфінпослуг, а не НБУ.
Джерело: СвітUA
