Чому молодь Тернополя вирішила голосувати за Андрія Дзендзеля?

ВІЗИТКА

Андрій Юрійович ДЗЕНДЗЕЛЬ кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №163 (м. Тернопіль) на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Самовисуванець. 

Народився 29 січня 1989 року у Тернополі. Навчався у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, спеціальність «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва» і Тернопільському національному економічному університеті, спеціальність «Адміністративний менеджмент», кваліфікація магістр, менеджер з адміністративної діяльності.

Підприємець. Громадський діяч. Член «Просвіти». Науковець. Голова Тернопільської обласної громадської організації «Галицький Аграрний Центр». Співзасновник міжнародного благодійного фонду «Відкриті двері» у м. Тернополі..

Кандидат у майстри спорту з воєнно-прикладного багатоборства.

Одружений, виховує сина.

На цьогорічних парламентських виборах до Ради балотується багато молодих, активних, креативних людей. Вони вже будують Україну в Україні. Талановиті, оптимістичні – вони вкладають і надалі готові вкладати потенціал свого розуму, ідеї, енергію у розбудову теперішнього й майбутнього нашої держави. Переконують світ, що українці – винахідливі, успішні, принципові.

Суспільство покладає великі сподівання на молодих політиків, які йдуть до парламенту. Які не роздаровують виборцям порожніх обіцянок і дешевих подачок у вигляді продуктових наборів, не їздять робити «браві» фотографії у зону антитерористичної операції. Істинними ціностями для них є права людини, повага до закону, європейський вибір, прозора й відповідальна влада, чесність, поліпшення життя кожного громадянина, родини, села, міста і держави загалом.

– Андрію, влада – це велика спокуса і відповідальність. Депутатам, які прийдуть до Верховної Ради, доведеться працювати в умовах воєнного часу. А це вимагає швидких, конкретних, інколи неординарних, сміливих рішень. Особисто ви готові до парламентської роботи в екстремальних умовах?

– Я розумію, що новообраний парламент опиниться, немов на вулкані. Бо за роки незалежності ніхто не проводив реформ, хоча про це багато говорили. Не дбав про економіку, ідеологію, військо. Багатомільйонне населення було додатком до купки олігархів та політиків, працюючи на їхній достаток. До економічно-соціальних проблем додалася війна на Сході, яка вже поставила Донбас на коліна і торкнулася усіх, без винятку, українців. То ж врегулювання конфлікту на Сході має стати пріоритетним для нової Ради. Паралельно слід готувати країну і людей до вступу в НАТО. Бо, маючи під боком агресивного сусіда – Росію, ніхто не може бути впевнений у безпеці. І необхідно збільшити фінансування Української армії.

Парламент нарешті повинен справді, а не на словах, підтримати розвиток малого і середнього бізнесу. Власне, економіка багатих країн тримається на «середняках». Підтримка малого й середнього бізнесу позитивно вплине на економічне зростання держави загалом.

Але економіка й бізнес не можуть розвиватися при непосильному податковому навантаженні. Тому необхідно переглянути податкове законодавство, аби  зменшити фіскальний тиск на підприємців і працюючих людей. Це також дасть змогу позбутися зарплат «у конвертах» і вивести з «тіні» значний відсоток економіки.

Проте найдосконаліші закони не працюватимуть, якщо у державі й далі процвітатиме бюрократія та корупція. Коли державні структури, органи місцевої влади очолюватимуть непрофесійні керівники, хабарники, прислужники режиму Януковича тощо. Тож боротьба з корупцією та люстрація повинна бути одним із першочеогових завдань нового парламенту.

І, на моє переконання, Рада повинна відмінити пенсійну реформу й підвищити пенсійні виплати. Бо таких зубожілих людей літнього віку, як наші, немає в жодній країні Європи. А тих пенсіонерів, які бажають працювати, слід забезпечувати роботою вдома.

– Нинішня складна ситуація в Україні вимагає нових ідей, проектів, вироблення альтернативної енергії. У кожній  галузі слід впроваджувати новітні технології. Наша держава має величезний потенціал: і розумовий, і ресурсний – чорноземи, надра… На жаль, українські фахівці успішно працюють на чужі економіки і чужий добробут.       

– Україна – велика сільськогосподарська країна, яка може годувати п’ятсот мільйонів людей. На Тернопільщині, до речі, завдяки сільському господарству можна створити тисячі робочих місць. Це стосується переробної галузі – у минулому в області працювало багато консервних заводів. Медицини – вирощування лікарських трав. Легкої промисловості – вирощування льону. З природніх ресурсів нашого краю можна виготовляти екологічно чисті будівельні матеріали. І тільки Тернопільщина має поклади кварцу! Це дуже цінна і дорога порода. Її використовують у космічній галузі, у науковій – роблять телескопи, у військовій – для виготовлення оптичних прицілів та інше.

Тернопіль має озеро, а це – енергія води, яку можна використовувати у побуті. Ми не навчилися використовувати енергію Землі. А це можна роботи за допомогою міні-антен.

Держава не дбала про впровадження новітніх технологій. Сприяла відтоку розумового потенціалу закордон. Новий парламент зобов’язаний створити й забезпечити умови для розвитку вітчизняної науки. Я категорично проти, щоб молоді спеціалісти шукали роботу й гідну платню у чужих країнах. На жаль, депутати усіх скликань нічого не зробили для того, аби допомогти молоді реалізувати талант і можливості у своїй країні. І багато з цих політиків знову балотуються у «слуги» народу. Гадаєте, вони можуть щось змінити?

Зрештою, саме молодь вийшла на Майдан і завдяки їй вдалося зламати хребет системі Януковича.

­– Саме тому молодь Тернополя симпатизує вам і вирішила голосувати фактично за свого ровесника, який є для неї лідером?

– Мабуть. Бо я вірю в молодих людей. Упевнений, наші молоді уми здатні здивувати світ своїми винаходами. Створити українську міні-силіконову долину, і держава на цьому могла б заробляти великі гроші.

– Андрію, ви розповідаєте про доволі сміливі проекти. Це лише мрії, чи вже працюєте над якимись ідеями?

– Все, про що ми говоримо, – не плід фантазії. Як науковець – працюю над деякими проектами. Дечим уже зацікавилися закордоном. Але я хочу працювати для України.

– Тернополяни роками вислуховують обіцянки від кандидатів до парламенту та місцевих органів влади щодо наведення порядку у місті, покращення соціально-економічної сфері, доброту, залучення інвестицій… Насправді ж маємо найменші в державі зарплати, безробіття, заробітчанство, забудовані парки, розбиті дороги… Жоден із колишніх і теперішніх нардепів не виконав своїх передвиборчих програм.

– Я не обіцяю своїм виборцям утеплювати будинки, капітально відремонтувати під’їзди, об’їзну та інші дороги й тому подібне. Це – обов’язок місцевої влади. І для цього існує міський бюджет. Парламентарі повинні приймати нормальні закони. Лобіювати інтереси держави, а не «чесних» українських мільйонерів. Створити такий механізм соціального захисту, щоб його реально відчув кожен  громадянин. Дати можливість використати природній, виробничий, розумовий потенціал регіону. Наприклад, ми хвалимося, що маємо багато туристичних принад в області та в місті. А де туристи? Прибутки? Депутати мають розуміти потреби простої людини й забезпечити їй можливість вивчитися, заробляти, придбати житло, відпочивати, словом, відчувати себе господарем у державі, громадянином, а не прохачем.

І ще: народні обранці повинні спілкуватися з громадою «наживо», а не через телевізори під час ток-шоу. І не перетворюватися на божків, до яких простій людині немає підступу.

Олена САВИЧ.