Дюймовочка з Тернопільщини: дівчина із рідкісним діагнозом пише книжки та радіє життю

Діана Стефанів із села Кальне, що на Козівщині, народилася з рідкісним синдромом Рассела-Сільвера, наслідком якого є затримка у рості. Утім Дюймовочка, так називають уже дорослу Діану односельці, нині нічим не відрізняється від інших, окрім незвичного для її 18 років росту. Попри прояви хвороби, вона виросла сильною та рішучою і впевнено здійснює свої маленькі та великі мрії.
Звичайно, у дівчинки такого маленького росту змалку виникали різні труднощі. Проблеми зі здоров’ям лише загартували тендітну дівчину.
У три роки Діанка пішла в дитсадок, а в сім – з іншими дітьми до школи. Але навчання тривало недовго. В неї різко почав погіршуватися зір. Тому з третього класу вона навчалася індивідуально. Вчителі приходили до дівчинки додому, де разом освоювали шкільний матеріал. Найбільше Діану захопило вивчення німецької мови. Зацікавила культура країн світу. Непогано дівчина творила різноманітні вироби своїми руками, розповідає вчителька трудового Надія Сташків. Та спершу, каже, разом боролися зі страхами, які сковували талановиту ученицю.
– Сполоханим пташеням зустріла її на першому занятті з трудового навчання, – розповідає вчителька. – Діанка була дуже наляканою, стривоженою, замкнутою. Знадобилося майже пів року, щоб почути від неї перші слова. Та її вправні тендітні пальчики малювали, згинали папір, заселяли голку, брали у руки ножиці та вирізали різноманітні форми з тканини. Найважче нам було тоді, коли їй виповнилося десять. Вона швидко дорослішала. Хотіла дізнатися про все одразу. А захоплення одне за одним змінювалися.
Пізніше Діана полюбила вазони й квіти, доглядала за ними. Підбирала різноманітні матеріали для шиття. Тепер свої почуття, переживання, свою любов, надії й сподівання Діана виливає на папері. На її полотнах оживають персонажі з уяви. Їх також описує в оповіданнях і віршах.

У дівчини вже назбиралося чимало товстих зошитів з широкими лініями, які стають її рукописами. У творах – глибина почуттів і величезна любов. Не кожен може її пізнати. Мама Світлана першою читала рядки й дивувалася, звідки у її дитини така фантазія і словниковий запас. Діана ж зізнається, що черпає їх з прочитаних мамою віршів, розповідей, перечитаних нею вголос книжок, а також із прослуханих пісень. Змалку пані Світлана допомагає Діані відкриватися світу щиро, але з обережністю. Аби не ранити…
Нині у Діани Стефанів дві авторські книжки – «Червоні троянди кохання» та «Мерехтливий вогник дружби». Видання надрукували за допомогою благодійного фонду «Світ дітей», який співпрацює із канадською благодійною організацією «Chalice».
– Під час презентації першої книжечки очі Діани світилися від радості, а руки тремтіли від хвилювання. Вона тісно притискала до грудей свою втілену мрію – власну книжку, – каже вчителька Надія Сташків, яка щоразу радіє досягненням своєї учениці.
У житті Діани інколи теж трапляються казкові історії. Нещодавно до дівчини прийшов лист із благодійної організації, на ім’я Ширлі. Таке ж ім’я в її улюбленої героїні з книги «Енн із Зелених дахів». Діана була здивована такому життєвому збігу.
Навчаючись у школі, Діана брала участь у різноманітних конкурсах. Її поезії публікували в журналах. Вона неодноразово отримувала нагороди. У 2020 році дівчина закінчила школу з відзнакою. Разом з однокласниками відсвяткувала випускний бал.
У неї ще чимало мрій і планів, які помаленьку здійснює завдяки підтримці рідних. Діана ж для них «промінчик світла і добра», так називає свою донечку мама. Пані Світлана каже, що її донька сильна духом. Вона знає, що таке біль, але вміє терпіти, співчувати й дарувати любов.
Нещодавно Діана захопилася співом. Тож, можливо, незабаром зможе виконувати й свої власні пісні…
Анастасія КАЧЕРАЙ,
студентка Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола.
Редакторка Наталя БОРСУКОВА.