Їсти чи не їсти хліб: тернопільські лікарі розвінчали міфи про безглютенову дієту

Їсти чи не їсти хліб: тернопільські лікарі розвінчали міфи про безглютенову дієту
Целіакія, алергія на глютен, чутливість до глютену – ще зовсім недавно про такі недуги мало хто чув. Однак останнім часом причиною поганого самопочуття у багатьох дітей і дорослих виявляється саме глютенова непереносимість. То що ж це за дивна хвороба, на яку сьогодні багато хто страждає, але інформації про неї вкрай мало?

Анна Кабакова

Олександра Шульгай

«Нашому ДНЮ» розповідають про це головний дитячий гастроентеролог області, кандидат медичних наук Анна Кабакова і доцент кафедри педіатрії з дитячою хірургією №1 Тернопільського державного медичного університету, кандидат медичних наук Олександра Шульгай.

Улюблені булочки можуть бути причиною серйозної недуги

– Чому сьогодні лікарі говорять про глютен і що це, власне, таке?

А.К.: – Глютен – це білкова сполука, яка присутня у злаках, як-от пшениця, жито, ячмінь, овес, і у вироблених із них продуктах. Також глютен додають до ковбасних і кондитерських виробів, молочних продуктів, різних соусів і навіть пива. Він надає густоти та в’язкості, тримає вологу та в деяких випадках не дає засохнути. Глютен нешкідливий для більшості з нас і добре засвоюється організмом. Але є частина людей, яким їсти глютен небезпечно. У них вживання їжі з вмістом цього білка може провокувати розлади.

Важливо знати, що під непереносимістю глютену може маскуватися не одна, а різні хвороби. Від того, чи зуміє лікар розпізнати їх, залежить лікування пацієнта і його подальший стан.

Сьогодні медицина говорить про три захворювання, пов’язані з такою реакцією на глютен: целіакію, алергію на глютен і чутливість до глютену. І хоч симптоми цих станів подібні, проте це різні недуги.

– Розкажіть детальніше про кожен із цих станів.

О.Ш.: – Целіакія – це автоімунне захворювання, тобто таке, при якому імунітет людини мобілізується не проти сторонньої сполуки, а проти клітин, тканин власного організму. Целіакія обумовлена порушенням синтезу ферментів, які відповідають за розщеплення і всмоктування клейковини у тонкому кишечнику, що викликається токсичною дією глютену на стінку кишки. При цьому глютен пошкоджує ворсинки на стінці, розвивається запалення, що приводить до порушення всмоктування харчових речовин, мінералів, вітамінів із їжі.

Алергія на глютен – це швидка реакція імунної системи організму на продукти, які містять цей білок. Симптоми алергії зберігаються від кількох хвилин до декількох днів і мають різну ступінь важкості. На відміну від целіакії, яка, по суті, нині є невиліковною, алергія на глютен з часом проходить, якщо дотримуватися відповідної дієти й лікування.

До речі, алергія на глютен, подібно на інші харчові алергії (молоко, цитрусові, шоколад, яйця, мед, горіхи), може проявлятися у будь-якому періоді життя людини – як у дітей, так і в дорослих. Механізм виникнення алергії на глютен полягає в наступному – організм  починає атакувати власні тканини на появу алергену (білка зернових). Це веде до запалення кишечнику і порушення роботи інших органів і систем. При тривалому ушкодженні слизової порушується всмоктування поживних речовин і вітамінів. Одночасно підвищений рівень гістаміна сприяє набряку слизової, який може розвинутися раптово і нести загрозу життю.

Щодо чутливості до глютену, то це не автоімунна, а шлунково-кишкова реакція на глютен. Це стан організму, при якому наявність  глютену в раціоні харчування приводить до розвитку симптомів, схожих з проявами целіакії та алергії. Чутливість до глютену може розвиватися при інших захворюваннях – ентероколіті, лямбліозі, синдромі подразнення кишки, синдромі прорізування зубів, іншій харчовій алергії.

Целіакія, алергія чи чутливість?

– Як проявляється непереносимість глютену і що в таких випадках турбує?

А.К.: – У разі целіакії спостерігаються біль у животі, блювота, здуття живота, пронос або закреп, неприємні випорожнення, а також анемія, дерматити, стоматити, остеопороз, болі в м’язах і суглобах, хронічна втома, втрата ваги, когнітивні  розлади.

Алергія на глютен теж проявляється болем у животі, виникають кишкові коліки, нудота, блювота, часті проноси. Окрім того, хворі відчувають подразнення в роті та першіння в горлі, може виникнути загальний набряк, набряк слизової рота і навіть набряк Квінке, затруднене дихання, прояви анафілактичного шоку. Серед інших симптомів – риніт, запаморочення, кропив’янка, свербіж, головні болі.

Чутливість до глютену можна визначити за болем  у животі, нудотою, проносом або закрепами, метеоризмом. Також у людей з такою чутливістю вживання продуктів з цим білком провокує головний біль, болі в м’язах  і суглобах, оніміння в ногах і руках, висипку на шкірі, екзему, депресії.

Як видно, деякі розлади схожі, а найбільша різниця – між позакишечними симптомами.

– Якщо тривалий час після вживання, наприклад, хлібобулочних виробів людині стає зле, як визначити, чи їй шкодить саме глютен?

О.Ш.: – Сьогодні є можливість визначити не лише те, чи людина має непереносимість глютену, а й зрозуміти, чи в неї автоімунна хвороба – целіакія, чи алергія на глютен, чи це чутливість до білка. Правильне встановлення діагнозу обумовлює  в подальшому спосіб життя пацієнта, який зіткнувся з такою проблемою.

Целіакію діагностують на основі клінічних показників, анамнезу, об’єктивних даних і лабораторних методів обстеження. Зокрема, здійснюється біохімічний аналіз крові щодо виявлення антитіл, а саме анти-IgA  та анти-IgG  до тканинної трансглутамінази та ендомізію, рівень яких повинен бути підвищений в 10 разів. Водночас проводять біопсію слизової тонкого кишечника. А при потребі – генетичне обстеження. Якщо хвороба є, то аналіз крові покаже наявність антитіл, а біопсія дасть можливість  побачити ураження слизової кишечника, характерні для целіакії.

Алергія на глютен підтверджується  підвищенням  рівня IgE до глютену та алергопробами на злаки.

Якщо ж лабораторні аналізи не підтверджують ні целіакію, ні алергію, але після вживання злакових у людини проявляються специфічні розлади, тоді лікар може діагностувати чутливість до глютену.

Коли дітям не можна виробів зі злакових?

– Чи можна зарадити такій несумісності з глютеном і як її лікують?

А.К.: – Усім хворим призначають дієту, яка виключає продукти з глютеном. Однак, є різниця в термінах дотримання такого раціону харчування. Якщо в людини діагностували целіакію – це пожиттєва дієта. Таким хворим слід усвідомити, що іншого лікування не існує.

Якщо виникла алергія на глютен, то при покращенні стану можливе короткочасне введення в їжу глютенвмісних продуктів. Одночасно призначають медикаментозне лікування: сорбенти, антигістамінні, жовчогінні, бактерійні препарати, ферменти. До речі, часто у пацієнтів буває перехресна алергія і на лактозу, тоді виключаються молоко і молочні продукти. Також слід уникати контакту з пилковими алергенами в період цвітіння злакових.

Інша ситуація в разі чутливості до глютену – тоді дієту призначають на термін лікування основного захворювання, що викликало цей стан. Покращення виникає при виключенні з раціону продуктів з глютеном на 2-3 тижні. Одночасне медикаментозне лікування, з використанням ферментних препаратів, відновлює стан слизової кишечнику.

О.Ш.: – Звичайно, діагностика недуги потребує часу. Тому і лікарі, і самі пацієнти мають бути уважні до свого стану. Особливо це стосується батьків маленьких дітей. Якщо раптом у малюка є понос, то перше, що треба зробити до того, як проводити подальшу діагностику, – це відмінити у раціоні хлібобулочні вироби.

Водночас є і хороша новина – у магазинах можна знайти безглютенові продукти: хліб, печиво, макарони, солодощі тощо. Та найголовніше – перш, ніж ставити собі діагноз при перших схожих симптомах і переходити на сувору дієту, варто обов’язково проконсультуватися з лікарем і зробити усі необхідні аналізи.

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *