Нещодавно Україну відвідав легендарний Нік Вуйчич. Життя 33-річного австралійця розширює межі можливого: не маючи рук та з однією маленькою ніжкою він їздить на скейті, займається серфінгом, одружився, виховує двох синів, вільно подорожує світом і надихає інших повірити в себе та змінити своє життя.
На Тернопільщині також живе жінка, яка вражає своєю силою духу. Віра Фещук-Омельчук із села Залісці Шумського району переконує нас, що дива трапляються частіше, ніж ми сміємо про них мріяти.
Вона з’явилася на світ без рук, та ще й одна ніжка була коротшою за іншу. Але Віра, ніби виправдовуючи своє ім’я, зуміла не замкнутися на цих вадах, а навчилася повноцінно жити і робити те, що їй подобається. З допомогою ніг вона пере, прасує, готує їсти, прополює грядки. А ще має багато хобі та захоплень – вміє робити макіяж, вишиває, доглядає вазони.
Віра зустріла свою другу половинку – чоловіка Петра. Вийшла заміж і народила двох чудових діток – донечку Евеліну та синочка Арсена.
Напередодні Дня Матері «Наш ДЕНЬ» завітав у гості до унікальної матусі, яка знайшла у собі сили і сміливість жити і бути щасливою. Народила і виховує двох діток, щодня долаючи бар’єри побуту, труднощі сільського життя та ні на мить не втрачаючи сили духу.
На подвір’ї нас зустрічає мама Віри пані Антоніна і гостинно запрошує до хати. Здалеку чути дитячий сміх – малеча разом з матусею граються у кімнаті.
Вже з перших хвилин розмови Віра вражає своїм оптимізмом та сильним характером, не нарікає і не скаржиться, не розуміє, як можна сидіти, склавши руки, лінуватися і пливти за течією. Вона людина дії і сміливо використовує всі можливості, які дає їй життя.
– Я хіба у дитинстві відчувала, що не така, як інші, – зізнається вона. – А потім з’явилося багато друзів. То ми разом і на дискотеку ходили, і на пікніки. Я завжди була душею компанії…
Віра опанувала основи візажу, і тепер дівчата з усієї околиці приходять до неї робити макіяж – кісточку тримає ногою. Тим не менше робить це майстерно, і результат перевершує всі сподівання. Не забуває жінка і про себе. Переконана, про зовнішній вигляд варто турбуватися постійно. Робить маски для обличчя і волосся, після шостої вечора старається не їсти, тому і виглядає чудово.
З допомогою ніг Віра справляєтся зі всією домашньою роботою, а також доглядає дітей. Якщо ж виникають труднощі, допомагають рідні.
– Маленька Евелінка обіцяє мені, що коли виросте, обов’язково буде помічницею в усьому. – з усмішкою розповідає жінка. – Каже, що митиме вікна, прибиратиме, носитиме дрова. Буде моїми руками.
Особливого рецепту успіху у Віри немає. Каже, головне – вірити в себе, а тоді буде здоров’я і злагода в родині. Жінка вже давно звикла давати собі раду самотужки і сподіватися тільки на допомогу близьких. Особливої уваги та допомоги від чиновників не має. Більше нею цікавляться журналісти. До спілкування з ними вже звикла.
А от власні лекції читати, як це робить Нік Вуйчич, ще не готова. Та й її рідні Залісці, на жаль, далеко від Тернополя та столиці. Тож поки про її унікальність можна дізнатися тільки з сторінок газет та екранів телевізорів.
На планеті близько мільярда людей живуть з інвалідністю. Таких як Віра – тисячі. Однак лише одиниці зуміли подолати бар’єри у власних головах та в сучасному світі і реалізувати себе у житті.
Віра Фещук-Омельчук на власному прикладі вчить нас усіх, що таємниця щастя у наших головах і душах. А оптимізм, сила духу і наполеглива праця зможуть здолати всі перешкоди та здійснити найзаповітніші мрії.
Юля ТОМЧИШИН.
