Євген Лацік виконав головну роль у зворушливій короткометражці «Доторкнись і побач» львівського режисера Тараса Дроня
За короткий час фільм набув неабиякої популярності в інтернеті. Хоча режисери не мали наміру оприлюднювати стрічку до участі у кінофестивалях, вона випадково потрапила в мережу і вже отримала близько 10 тисяч переглядів. Також фільм високо оцінили професіонали. «Доторкнись і побач» визнали кращою короткометражкою Міжнародного кінофестивалю «Бригантина».
Автори стрічки не планують зупинятися на досягнутому. Вони вже зробили субтитри англійською мовою і планують брати участь у різноманітних закордонних конкурсах, а також надіслали свою роботу на кінофестиваль «Молодість».
Фільм «Доторкнись і побач» – це історія із життя тривалістю 31 хвилину. У невеличкому місті, у маленькій сім’ї живе дівчинка. Побачити вона може лише те, до чого торкається її рука, адже сліпа від народження. Але її щира дитяча душа вчить дорослих людей дивитись на світ не очима, а серцем. Актор Тернопільського обласного академічного драматичного театру ім. Тараса Шевченка Євген Лацік зіграв Миколу – батька незрячої дівчинки. Досі він кілька разів знімався у документальних фільмах, тому ця непроста психологічна роль стала для нього доброю школою та корисним досвідом.
Євген зізнався, що для нього робота в кіно була складнішою за гру на театральній сцені.
– У театрі в тебе є певний запас енергії, на яку ти можеш розраховувати, – пояснює він. – Береш старт і ведеш свою лінію протягом двох годин. Натомість, у фільмі певну емоцію ти мусиш повторювати 5-6 дублів. До прикладу, кілька разів заплакати. Це дуже важко.
Зйомки фільму тривали шість днів. Події відбувалися у різних куточках Львова. За словами Євгена, на знімальному майданчику панувала дружня атмосфера. Всі були одухотворені ідеєю фільму і з усіх сил старалися втілити її в життя, прислухалися до свого серця і працювали, як годинниковий механізм.
«Наш день» вітає Євгена з кінодебютом та рекомендує тернополянам переглянути короткометражку «Доторкнись і побач», щоб навчитися бачити серцем.
Юля ТОМЧИШИН.
