– Я завжди брав активну участь у будь-яких процесах, які стосуються управління, громади, допомагав іншим. Я був учасником студентського Євромайдану, був присутнім при розгоні беркутівцями. А також довший час провів в столиці під час Революції Гідності. Після всіх цих подій я хотів змін, але, на жаль, з попередньою владою ми їх не отримали. Тому вирішив, що зараз саме час нашому поколінню спробувати покращити життя в Україні.
– Якби я міг, я б обрав усю Тернопільщину. Округ № 165, а саме Бережанський, Зборівський, Козівський, Підгаєцький, Тернопільський, частина Кременецького та Тернополя – це лише частина нашої області. Тут живуть такі люди, як і я, з такими проблемами і бідами, як у моєї сім’ї, і з такими ж радощами. Я хочу захистити їхні потреби і збудувати для них кращу країну. Разом ми це зробимо!
– Мій батько – інженер-механік, все життя пропрацював в колгоспі, зараз займається господаркою. А мати – вчитель, десятки років в освіті. Але так склалися життєві обставини, що вже понад 7 років вона на заробітках в Італії. Вони розуміють, чому балотуюся, бо я понад усе хочу змінити стару систему. Бо через оцю систему, яка діяла раніше, мої батьки були змушені їхати за кордон, аби прогодувати сім’ю. Не хочу, щоб моїх дітей чекала така ж доля.
– Для мене ці два шляхи одинакові і не можливі один без одного – служити державі, служити людям – це служити Богу. Я хочу усю свою молодість віддати нашій країні, пустити її на потреби інших, а вже у старості прийде час забезпечувати духовні потреби людей.
“Відповідальна людина, яка дбає за громаду”, — отець Іван Боднар про Володимира Кісілевича.
Настоятель храму Святої великомучениці Параскеви Іван Боднар – духовний наставник кандидата в народні депутати від партії “Слуга Народу” Володимира Кісілевича. Священик знає його вже 12 років і тому впевнений, що саме такі молоді люди, як Володимир Кісілевич, повинні змінити Україну на краще.
“Коли мене покликали духовно опікуватися церковною громадою у селі Шимківці, то Володимир вже тоді дитиною прислужував у церкві. Я бачив, що з цього хлопця росте щира і відповідальна людина.
Скільки я пам’ятаю Володимира – він постійно навчається. З Божою допомогою справляється з найважчими справами та проблемами громади. Йому з радістю допомагають і оточуючі, бо він ніколи нікого не підвів і завжди усіх підтримував. Я вірю, що в такий не легкий час для нашої країни саме молодь має вирішувати, яке майбутнє краще для держави. Молодь має подбати про старість, про тих людей, котрі вже відійшли і не можуть приймати тверді рішення. Молоді люди повинні бути у Верховній Раді, і я дуже радий, що Володимир вирішив і для себе обрати цей шлях. Впевнений, що Господь допоможе і йому, а заодно всім нам, аби Україна процвітала”.
