– Татку, візьми мене на плечі, я хочу дістати неба.
– Сідай, маленька.
– Татку, я впала. Розбила колінце. Боляче.
– Зараз я прикладу подорожник і він забере твій біль.
– Татку, ти обіцяв мені принести щось від зайчика. Забув?
– Зайчик віддав подаруночка іншій дівчинці, бо вона плакала. А завтра дасть тобі.
– Татку, як мені назвати нову ляльку?
– Як нашу маму, донечко.
– Татку, скажи моєму вушкові «на добраніч».
– На добраніч, моє сонечко. Хай тобі
присниться добра фея.
– І вона…
– Цілу ніч буде водити тебе чарівними казками…
Ранок постукав у вікно. Сон зістрибнув з подушки і утік назад у Її дитячу мрію. Вона ніколи не бачила свого батька…
