Після фінального свистка арбітра на «Стад де Франс» стало зрозуміло, що вп’яте за свою історію збірна України опинилася за бортом великого футболу.
За підсумками двох матчів у Бразилію поїдуть французи. Та чи треба сьогодні посипати свої голови попелом і звинувачувати наших хлопців у черговій невдачі? Переконаний: ні!
По-перше, після переконливої перемоги українських футболістів над однією з найсильніших дружин світу та Європи на «Олімпійському» стало очевидним, що Михайлу Фоменку вдалося створити чи не найбоєздатнішній колектив за всі часи існування збірної. Причому, головний тренер «зліпив» команду фактично з тих же гравців, які ще у березні минулого року під орудою інших коучів бездарно розділили очки з одним з аутсайдерів групи Молдовою та на своєму полі програли іншому претенденту на путівку до Бразилії – збірній Чорногорії.
Після цієї невдалої серії Україну вже мало хто вважав фаворитом відбірного циклу, а, насправді, майже ніхто, окрім новопризначених наставників збірної, та, можливо, самих футболістів.
Значно більше оптимізму додалося мільйонам наших вболівальників вже навесні цього року після заслуженої перемоги з рахунком 3:1 над збірною Польщі у Варшаві, а потім після надважкого матчу в Одесі, де наші хлопці таки здолали непоступливу Молдову – 2:1.
Як на мене, переломним етапом на шляху до виходу з групи став червневий матч у Подгориці, де підопічні Фоменка не залишили жодного шансу на успіх господарям – збірній Чорногорії, забивши у ворота суперників 4 «сухих» м’ячі.
Потім, уже на початку осені, у Львові українці встановили своєрідний рекорд збірної, перемігши 9:0 команду Сан-Марино, а вже через кілька днів на київському стадіоні вдруге поспіль відібрали очки у лідера групи – англійців.
На гру у Харкові наша команда вийшла на поле уже в якості реального претендента на путівку до фіналу ЧС і підтвердила це черговою перемогою над збірною Польщі – 1:0. А закінчували ми відбірний цикл у Сан-Марино. Навіть 8 забитих голів у ворота господарів не допомогли українцям посісти перше місце у групи та оминути матчі плей-офф.
Відтак, у десяти іграх здобувши шість перемог, три матчі завершивши унічию та лише один програвши, наші хлопці із загальним рахунком 28:4 набрали 21 очко тоді, як Англія фінішувала з 22-ма пунктами.
Збірна Франції, безсумнівно, найсильніший спаринг-партнер для будь-якої елітної команди. Цього разу їй випало екзаменувати на футбольну зрілість українську дружину і у першому матчі ми добряче підскубли амбітних «півнів».
«Кошмар у Києві. Бразилія віддаляється від «синіх», – так назвали статтю про матч на «Олімпійському» кореспонденти «France Football».
«Збірна Франції провела у Києві матч, у якому жодного разу не здавалася здатною виграти. Закінчилося все поразкою з різницею у два м’ячі. Оскільки попереду матч-відповідь, надія ще залишається. Однак гра, продемонстрована «синіми» у п’ятницю ввечері, перетворює прохід на ЧС у майже диво», – написали французи про своїх недавніх кумирів.
Натомість, навіть після цілком заслуженої перемоги і тренерський штаб, і гравці нашої збірної справедливо вважали, що зробили лише півкроку на шляху до Бразилії – усі крапки над «і» мав розставити матч-відповідь у Парижі. Наша перевага була лише у тому, що у першому матчі команді Фоменка вдалося втримати свої ворота «сухими» До речі, 810 хвилин без пропущеного гола – також новий рекорд нашої збірної і, зокрема, П’ятова.
Натомість, вже у перші 45 хвилин на «Стад де Франс» нашому голкіперу довелося двічі витягувати «шкіряного» з сітки. Ще раз він був змушений зробити це у другому таймі…
Олег ГРУШКОВИК.
[youtube LHKoCMaaYog 670 470]
