Цікаво, інтерактивно та творчо проходять заняття з дисципліни «Психологія фінансів» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету фінансів та обліку Західноукраїнського національного університету під керівництвом к.п.н., доцента кафедри фінансів ім. С. І. Юрія Оксани Коваль.
Викладання завжди надихає, особливо коли навчання поєднує аналітику, рефлексію та творчість. Саме таку атмосферу вдалося створити під час серії занять у STEM-лабораторії Західноукраїнського національного університету, де другокурсники досліджували психологічні аспекти фінансової поведінки людини. У фокусі їхньої роботи були питання формування грошових установок, впливу дитячих фінансових сценаріїв на дорослі рішення, а також роль когнітивних викривлень і поведінкових упереджень у процесі прийняття фінансових рішень.
Під час занять здобувачі вищої освіти досліджували психологічні чинники, що впливають на фінансову поведінку людини. Зокрема, вони аналізували власні фінансові архетипи на основі ідей Брента Кесселя та його книги «Річ не в грошах: фінансовий план для збереження безпеки, розсудливості та спокою в будь-якій економіці», а також розмірковували над дитячими повідомленнями про гроші, які формують фінансові установки у дорослому житті.
Учасники знайомилися з різними практичними інструментами розвитку усвідомленого фінансового мислення. Зокрема використовувалися елементи нейрогімнастики – короткі вправи для активізації міжпівкульної взаємодії мозку, що сприяють підвищенню концентрації уваги, розвитку когнітивної гнучкості та аналітичного мислення. Однією з найцікавіших практик стала нейрографічна робота з переосмислення внутрішніх «грошових сценаріїв» (money scripts). Ця методика поєднує творчість, психологічну рефлексію та принципи нейропластичності мозку. Під час виконання вправ учасники візуалізували власні фінансові установки, аналізували внутрішні переконання щодо грошей та через графічні образи шукали нові способи їх переосмислення. Такий підхід допомагає перенести внутрішні психологічні моделі на папір, краще усвідомити їх і сформувати більш конструктивні фінансові установки.
Студенти мали змогу працювати з інтерактивними панелями та столами, а також використовувати VR-окуляри, що дозволяють зануритися в симуляції фінансових сценаріїв та досліджувати наслідки своїх рішень у безпечному віртуальному середовищі.
Окрему увагу було приділено аналізу когнітивних викривлень і поведінкових упереджень, що впливають на прийняття фінансових рішень. Учасники знайомилися з ключовими ідеями поведінкової економіки, зокрема дослідженнями Деніела Канемана та Амоса Тверскі, які показали, що у складних або невизначених ситуаціях люди часто відхиляються від раціональної логіки під впливом емоцій, досвіду та ментальних «коротких шляхів» мислення – евристик. У межах занять аналізувалися такі когнітивні явища, як ефект якоря, евристика доступності, евристика репрезентативності, омана планування та ефект Данінга-Крюгера – механізми мислення, які можуть впливати на оцінку ризику, інвестиційні рішення та фінансову поведінку людини загалом. Для кращого розуміння цих явищ студенти виконували практичні завдання. Зокрема, аналізували когнітивні ілюзії сприйняття, переглянувши відео з так званою «маскою Чапліна», яка демонструє, як мозок інтерпретує інформацію відповідно до очікувань і попереднього досвіду.
Ще однією цікавою частиною заняття стала поведінкова експериментальна вправа, під час якої студенти працювали у командах та збирали умовні «активи» в аудиторії. Завдання моделювало ситуацію змінної винагороди, коли з часом «вартість активів» зростала. Це дозволило проаналізувати, як люди приймають рішення між негайною вигодою та відкладеною винагородою – ключову дилему у фінансовій поведінці, яка пояснюється явищем гіперболічного дисконтування, коли люди переоцінюють короткострокові вигоди та недооцінюють майбутні вигоди, що впливає на заощадження, інвестування та планування витрат.
Учасники також виконали завдання на аналіз мислення за «типовим образом», що демонструє дію евристики репрезентативності – коли рішення приймаються на основі стереотипного уявлення, а не статистичної ймовірності.
Як зазначав Деніел Канеман: «У невизначених ситуаціях мозок використовує евристики – швидкі «короткі шляхи», які економлять час, але створюють передбачувані помилки мислення». Саме тому фінансові рішення людини часто формуються не лише під впливом логіки та розрахунків, а й через емоції, досвід та інтерпретацію інформації.
Такі заняття допомагають студентам не лише поглибити знання з поведінкової економіки та психології фінансів, але й розвивати критичне мислення, саморефлексію та здатність усвідомлено приймати фінансові рішення. Адже фінансова грамотність потребує аналітики, але фінансове зростання вимагає ще й креативності, усвідомленості та гнучкого мислення.