Кожен Герой, який повертається «на щиті», залишає невимовний біль, але стає наріжним каменем нашої свободи. Вони віддали найдорожче, аби над Україною майорів синьо-жовтий стяг, а наші діти мали майбутнє у вільній державі.
Відбулася зворушлива та скорботна зустріч із родинами полеглих воїнів. За дорученням Президента України та військового керівництва держави начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух вручив державні нагороди членам сімей загиблих.
Загалом посмертно було відзначено 46 військовослужбовців, які до останнього подиху мужньо боронили Україну.
Захід розпочався з виконання Державного Гімну України, загальнонаціональної хвилини мовчання та спільної молитви всечесних отців за спокій душ полеглих воїнів.
Під час звернення до родин полеглих захисників Тарас Пастух висловив щирі співчуття та слова вдячності за подвиг їхніх рідних.
«Ми зібралися тут з приводу події, яка крає серце. Сьогодні державні нагороди отримують захисники, які мали б бути тут, поруч із нами, тішитися своїми дітьми і просто жити. Ми добре розуміємо: жоден орден чи медаль не поверне рідну людину і не загоїть цього болю.
Наш обов’язок як держави — зберегти історію кожного воїна. Щоб за 10, 20 чи 50 років нові покоління пам’ятали, якою ціною нам далася Незалежність. Наші захисники пішли не на чужу землю — вони захищали свій дім. Ця пам’ять повинна жити не лише у ваших домівках, а й у серці всієї України. Слава Україні!», – зазначив Тарас Пастух.
Відповідно до Указів Президента України, наказів Міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ військовослужбовців Тернопільщини (посмертно) було удостоєно високих державних та відомчих нагород:
орденів «За мужність» ІІІ ступеня;
медалей «За військову службу Україні»;
медалі «Захиснику Вітчизни»;
відзнак Президента України «За оборону України»;
відзнаки Міністра оборони України «Лицарський хрест»;
почесних нагрудних знаків Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест»;
почесного нагрудного знака Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Доблесті».
Нагороди замість полеглих Героїв отримали їхні матері, дружини, діти та інші рідні. Для кожної родини ці відзнаки стали символом мужності, честі та безмежної любові до України.
Жодна відзнака не здатна втамувати біль втрати. Та вона є свідченням вдячності українського народу своїм Героям. Вічна пам’ять і слава захисникам та захисницям України.