Одинадцятикласник із Шумська Юрій Бондарчук завдяки своїм знанням рік здобував освіту у США

Одинадцятикласник із Шумська Юрій Бондарчук завдяки своїм знанням рік здобував освіту  у США

Учень Шумського НВК-гімназії переміг у Всеукраїнській олімпіаді з англійської мови. Також він був учасником міжнародної програми «Flex». Взявши участь в усіх трьох турах програми й показавши відмінні знання з англійської, хлопець потрапив до числа тих, хто за програмою обміну мав можливість рік навчатися у США. Юрій розповів «Нашому ДНЮ» про свої враження від поїздки і про те, чим відрізняється навчання у США й Україні.

image1

– Юрко, як зустріли тебе Сполучені Штати, не важко було?

– Мені пощастило, бо потрапив у прийомну сім’ю, яка має українське коріння. Моя прийомна мама Анна – українка з американської діаспори з міста Баффало, що у штаті Нью-Йорк. Її батьки колись емігрували до США. Прийомний тато Василь – родом з Хоросткова. Із 48 років – 25 він прожив у Штатах. Це вже типова американська сім’я, але вразило те, що вони дуже цінують і поважають українські традиції, дбають про те, щоб знати свій родовід.

Прийомна сім’я мала слідкувати, щоб я відвідував школу, тричі на день харчувати мене, сприяли у всьому. Я подружився з прийомними батьками і з моїми прийомними сестрою та братом. Із перших днів у сім’ї намагалися розмовляти зі мною українською, а в кімнаті, де я жив, повісили портрет Тараса Шевченка. До слова, родина дуже активна у житті української громади в Баффало.

На початках купували мені деякі  речі. Потім я робив це сам, оскільки отримував стипендію – 125 доларів. Разом з ними їздив на відпочинок у Маямі.

Пощастило мені ще й тому, що жив у штаті Нью-Йорк, який вважають найліберальнішим. Усі закони, які планують прийняти у США, випробовують саме тут.

Жили ми на кордоні з Канадою, близько Ніагарського водоспаду.

– Твої перші враження від школи, у якій навчався цілий рік – які вони?

– Школа вразила великими розмірами. Тут навчається півтори тисячі дітей.Учні та вчителі – приємні, привітні, підтримували мене. З перших днів було важко звикати, адже навчання – англійською мовою. Але я старався, просив, щоб мене виправляли, коли щось не так, і швидко адаптувався. Унікальний випадок: у чужій країні мені довелося вивчати ще й  іспанську мову.

– Порівнюючи систему освіти США і України, які висновки для себе зробив?

– За рівнем знань ми не відстаємо, навпаки – в Україні дають хороші знання. Просто у США система побудована так, що спонукає школярів до самостійності. Зранку вони навчаються у школі – більшість навантаження припадає саме на ці години, а після обіду мають можливість працювати, заробляти гроші. Молодь, переважно, працює у фаст-фудах. Найменша оплата праці у США за годину роботи – 8 доларів 20 центів. Тобто, діти з ранніх років незалежні від батьків. Коли після закінчення школи вони бажають навчатися у коледжах, то вже вміють заробляти. Коледжі у США платні.

Не всі американці здобувають освіту після закінчення школи. Наприклад, мої прийомні батьки у коледжі не навчалися, проте, можуть себе забезпечити, працюють, мають два пристойних автомобілі. Вони – середньостатистична американська родина.

Якщо порівнювати, то секрет успіху нашої освіти – у кращому порядку, дисципліні. Вчителі більше мотивують учнів, можуть присоромити. У США це – недопустимо. Права учня там вищі за права учителя. Законодавство зобов’язує дітей здобути середню освіту – вони вивчають елементарні речі. До восьмого класу – загальні предмети. Далі – обирають профіль і, навчаючись, заробляють бали для майбутнього навчання у коледжі.

– Крім уроків у школі, мав ще якісь заняття?

– Активно займався волонтерством. Безкоштовно навчав української мови дітей з нашої діаспори, брав участь у прибиранні пляжу біля озера Ері, в різноманітних заходах, пов’язаних із збором допомоги для учасників АТО, у семінарах, конференціях тощо.

– Як американці ставяться до подій в Україні?

– Загальної думки немає, оскільки інформацію про це кожен черпає з різних джерел. Але переконувати американців не доводилося, вони знають правду про нашу країну. Часто мене запитували, з якої я України – Східної чи Західної, чи немає загрози моєму життю та моїм рідним.

– Судячи з розповіді, рік, проведений у США, був для тебе успішним і цікавим.

– Звичайно! З перших днів у мене був культурний шок. Там зовсім інше життя. Вкотре переконався: вивченню англійської мови потрібно приділяти багато уваги, адже це – мова міжнародного спілкування. Тому дуже вдячний вчителям Оксані Петрівні, Стефі Михайлівні Шимків за те, що допомогли мені у цьому.

Якби я сьогодні потрапив у Штати, міг би подорожувати країною – стільки нових друзів і знайомих з’явилося. Своїм одноліткам раджу прислухатися до думки вчителів, батьків, як я це зробив свого часу, докласти зусиль до навчання, бути активними у громадському житті.

– Юро, не вірю, що за рік з тобою у Штатах не трапилося нічого кумедного…

– Найбільше запам’ятався останній день перебування у Штатах. Я збирався додому, стомився, ліг спати і… не почув дзвінка будильника. Як результат – спізнився на літак, тому в Україну довелося летіти самому, без інших учасників програми, робити пересадки.

– Ти вже думав над тим, чим займатимешся далі?

– Остаточно – ні. Хотів би вивчати дипломатію, міжнародні відносини, переклад. Побачу, можливо, робитиму це за кордоном. Але те, що знання з англійської буду активно застосовувати, це точно.

Алла ОМЕЛЬЧУК.

журналіст






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares