Чому, Господи?! Чому гине молодий цвіт землі? Чому сиротіють батьки-матері? Смерть кожного воїна – це велика втрата, неймовірний біль, це смуток, що не мине… На дворі квітне літо, а Україна у жалобній хустині щодня проводить у Вічність своїх дітей. І від цього похмуро й холодно на душі…
«Як не прикро, але ворожі обстріли обірвали молоде життя ще одного нашого Героя. 29-річний мешканець села Чумалі Олег Осолінський загинув від ран, отриманих під час штурму ворожої позиції поблизу Макарівки Донецької області 22 червня.
Стрілець-санітар взводу морської піхоти роти морської піхоти в/ч А… прослужив лише трохи більше місяця.
У серцях земляків він назавжди залишиться мужнім захисником, який щиро любив свою Батьківщину.
Мешканці Збаразької громади розділяють невимовний біль матері і усієї родини, близьких і друзів загиблого.
Вічна слава Герою!» – написав міський голова Збаража Роман Полікровський.
Багато людей висловлюють вдячність Герою та співчуття батькам і рідні загиблого.
Марія Назар: «Серце розривається. Така світла і добра людино. Спочивай з Богом. Царства небесного і життя вічного хай Господь Бог пошле тобі, Олеже.
Дякуємо за твою відданість Батьківщині, за наше життя тут, на землі. Щирі співчуття рідним.
Anna Pavlyshyn: «Дуже шкода, бо йому жити, мріяти, творити. А його забрала проклята війна… Співчуття рідним і близьким. Спочивай з Богом, юначе. В наших серцях ти – Герой».
Mariya Barabash: «Вічна і світла пам’ять Герою. Серце рветься на шматки, коли у Вічність йдуть ті, кому ще б жити й жити, у кого попереду ще могло б бути багато років повних щастя і любові, у кого багато нездійснених мрій…
Низький уклін. Щирі співчуття рідним».
