Ряди небесного воїнства поповнив командир відділення Олег Прищ із Тернопільщини

Ряди небесного воїнства поповнив командир відділення Олег Прищ із Тернопільщини

Молодший сержант Олег Прищ із села Драганівка Підгороднянської громади пішов захищати Україну практично з перших днів повномасштабної війни – 6 березня 2022 року. Служив у 68 окремій єгерській бригаді, був командиром відділення взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Воював на передовій. 

Олег загинув 24 січня поблизу населеного пункту Павлівка на Донеччині при виконанні бойового завдання внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям. Українському захиснику було лише 36 років, він ще не встиг створити власну сім’ю… 

У Підгороднянській громаді дуже сумують за своїм Героєм і висловлюють щирі співчуття рідним Олега. 

 «Війна забирає молодих, війна забирає найкращих… Кажуть, немає більшого горя в житті людини, ніж поховати свою дитину. Свою кровинку, свою втіху, свою надію і опору. 

Болюча і сумна звістка, яку неможливо усвідомити і прийняти. Олегові було лише 36, ще не встиг створити власну сім’ю… Щирі співчуття рідним і близьким полеглого. Вічна пам’ять і царство небесне нашому захиснику!» – оприлюднили на сторінці громади. 

 Живим ланцюгом людської шани і подяки через села Підгородне, Почапинці аж до Драганівки земляки з квітами, на колінах, із синьо-жовтими прапорами зустрічали кортеж з тілом полеглого Героя, проводжаючи його останньою земною дорогою до рідного дому. Попрощатися з мужнім воїном прийшли рідні, друзі, односельці, побратими.

Поховали Олега Миколайовича Прища на сільському кладовищі у рідній Драганівці поряд із Михайлом Йосиповичем Завадою, який загинув, захищаючи Україну, в квітні 2022 року.

Світлій пам’яті Героя Олега Прища присвятила свої поетичні рядки Ніна Вересюк:  

…Пекучий біль сховався у словах.

Неправда! Чорну звістку відганяла. 

Ваш син – Герой! На жаль, на небесах…

Пробачте, та війна його забрала.

Від вибуху рознісся дим їдкий,

Не всім бійцям судилося вціліти.

В небесне військо приєднавсь у стрій.

Є зрілі в його лавах, й зовсім діти…

Тут ті, хто від ворожої руки,

Сміливо полягли за Україну.

Їх подвиг, пам’ятатимуть роки.

А я, матусю, в сни твої прилину.

Я знаю, ти щодня дзвінка чекала.

Почути б лиш два слова, що живий!

Молилась щиро, із всіх сил благала

У Ангела – крилом міцним накрий…

Моя вже закінчилася війна.

Пробачте, рідні, не дотримав слова.

Так шкода, ще лиш місяць – і весна.

Розквітне знову гілочка вербова…

Та я, не відчуватиму тепла. 

В сирій могилі буду спочивати,

А на землі де впав і кров текла.

Багряні маки зацвітуть й блавати.

Чорнішим ночі став січневий ранок. 

Смертельна рана більше не болить…

Війна тебе забрала дуже рано…

А мати усе хоче розбудить…

Вічна пам’ять Герою!

Фото з відкритих інтернет-джерел. 

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *