Сміття горить, а люди помирають: на Збаражчині через екологічне лихо люди хочуть перекрити дорогу  (Фоторепортаж)

Вони мріють про ковток свіжого повітря і ввечері моляться, аби вітер дув не у їхній бік. Кілька десятків сімей на околиці Збаража  вже не один рік живуть поряд із сміттєзвалищем.

DSC_0888

Час від часу воно спалахує, люди викликають пожежників і дихають ядучим димом…  І знову вітер – добре, якщо в протилежний бік. А то доводиться знову йти в гості до тих, хто живе подалі від сміття…

Сміттєзвалище чимось схоже на нашу історію, але ту, якою не можна пишатися. За неї соромно. Сміття, яке за кордоном вже давно стало прибутковим  бізнесом, у нас досі залишається екологічним лихом, пухлиною, яка час від часу вибухає людським гнівом і бідою. Так трапилося у Збаражі. Люди вимагають закрити нелегальне сміттєзвалище біля містечка. Скаржаться, через забруднення ґрунту і повітря місцеві жителі часто хворіють на рак, а дітей бояться випускати з хати, адже на вулиці дихати важко.

DSC_0946

Те, що відбувається поблизу Збаража – не поодинокий випадок. Це проблема, яка існує чи не в кожному райцентрі роками і лише прогресує. Людей годують обіцянками про сміттєсортувальну лінію і сміттєпереробні заводи. Та чомусь постійно щось не складається. На звалищах вже не вистачає місця. Утім, для чиновників це якраз не проблема. Звалище можна розширити, а ще … спалити сміття. Практика поширена і перевірена. І дарма, що у повітря здіймається чи не вся таблиця Мендєлєєва…

У Ганни Ходинчак два роки тому помер батько. Причина смерті, як і у більшості місцевих жителів, онкозахворювання. На одній лише вулиці, де живе 25 родин, за останні роки від раку дихальних шляхів померло більше десяти людей.

DSC_0942

За словами місцевих жителів, сміттєзвалище регулярно спалахує вже декілька років поспіль. Через сморід і попіл від плавленого пластику діти майже не виходять на вулиці. У Назара дідусь помер від раку горла, а батько зараз страждає від онкозахворювання.

  • Не маємо чим дихати, неможливо сливок назбирати, яблук, бо все смердить от цим сміттям, яке ще й підпалюють, – каже Назар Гаврилюк. – Навіть неможливо піти з друзями погратися на майданчику через дим і сморід.

Люди скаржаться – перебувати на вулиці просто нестерпно, діти не мають змоги гратися надворі, адже така прогулянка може обернутися справжньою катастрофою. А ще від початку літа практично не припиняються пожежі сміття на відкритому повітрі. Аби звалище закрили, жителі довколишніх вулиць  зібрали майже тисячу підписів.

DSC_0892

Цих вихідних люди прийшли на сміттєзвалище, щоб поспілкуватися з районною владою. Принесли з собою фото тих, які померли за останні десять років від онкологічних захворювань. Пані Ольга прийшла на зустріч з синочком Арсенчиком. Зізнається, дитина або сидить в хаті, або перебуває у бабусі, яка живе подалі від сміттєзвалища. Іншого виходу в родини немає.

Чиновники зізнаються, дихати тут дійсно важко та що робити з цим не знають, адже проблема існує вже давно. Особливо вона загострюється влітку під час спеки.

  • Ми працюємо над тим, щоб побудувати на території району завод, який би вирішив проблеми не тільки цього звалища, а й смітників сусідніх районів, – каже голова Збаразької РДА Анатолій Качка. – Він може запрацювати вже до кінця наступного року. Незабаром приїдуть інвестори  і ми обговоримо умови співпраці та шукатимемо місце, де можна було б збудувати таке підприємство.

Голова Збаразької райдержадміністрації визнає, звалище відходів і справді не паспортизоване і діє фактично нелегально. У запевнення чиновників люди не вірять.

DSC_0890

  • Кажуть, що воно нібито закрите, але я особисто не бачила паперів про закриття, – каже місцева жителька Марія Найко. – Я на цій вулиці живу вже 25 років і чую постійно, що треба закрити, треба закрити. Керівництво говорить про сміттєпереробний завод, але це тільки розмови і ніякого результату. А ми переживаємо за своїх дітей, рідних.

Попри смітник пролягає шлях до місцевого старовинного храму. Сюди доволі часто приїздять туристи. Тож звалище є головним орієнтиром для них дорогою до історичної пам’ятки.

  • Пожежа, яка розпочалася недавно, була одна із найстрашніших, – розповідає настоятель Свято-Преображенської церкви отець Михайло. – Полум’я було видно всім довколишнім селам. Нам завжди обіцяли вирішити цю проблему, але, на жаль, досі нічого не змінилося. Коли не горить, то ще півбіди, а як палає,то страшно.

Громада просить, аби влада принаймні ліквідувала пожежу на звалищі. Якщо у найближчі дні смітник не перестане диміти, люди обіцяють зібратися і перекрити дорогу. Інші варіанти привернути увагу до проблеми вони просто втомилися шукати. А жити у таких умовах більше не можуть.

Юля ТОМЧИШИН.

Автор

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares