Великдень – особливе свято для кожної родини, яке збирає за столом усіх найближчих і найдорожчих людей. На жаль, вже сім років тисячі українських сімей день Воскресіння Христового відзначають не в повному складі. Адже їхні чоловіки і дружини, сини і доньки, брати та сестри захищають рідну країну від ворога. Вони не сидять за святковим столом, не відвідують бабусь і дідусів, не можуть обняти рідних. У ці дні особливо відчувають, як далеко вони від рідного дому.
Тернополянка Христина Феціца щороку організовує поїздки на Схід, аби наші військові у ці святкові дні не відчували себе наодинці. Разом з пасочками, домашніми смаколиками та дитячими малюнками наші відчайдушні захисники та захисниці отримують часточку домашнього затишку і величезну підтримку від українців, яких вони боронять.
- Ми побували практично по всій нашій передовій від Щастя до Маріуполя, – розповідає Христина. – Привезли нашим бійцям чимало смаколиків – паски, ковбаски, яблука. Крім цього такі потрібні речі як снайперська тринога, квадрокоптери, навігацію. Спілка жінок Тернопільщини організувала Всеукраїнську акцію «Малюю для тебе» і зібрала величезну кількість різних малюнків, листівок та інших творчих виробів для наших військових із різних куточків України. Особливо активно долучилися тернопільські школярі і дошкільнята, студенти. Вони готували листівки і малюнки, збирали допомогу. Також не залишилися байдужими священники, віряни, церковні громади, місцеві підприємці, громадські організації, рідні загиблих бійців.
Христина зізнається, вдячна за підтримку величезній кількості людей, які долучилися до збору волонтерської допомоги нашим військовим. На своїй сторінці у фейсбуці вона перелічує імена всіх, хто допоміг у добрій справі. Завдяки спільній роботі вдалося завантажити дві машини і ще надіслати поштою все необхідне.
– На передовій атмосфера бойова, неспокійна – розповідає Христина. – Постріли лунали практично щодня, прилітали 122-і великокаліберні міни. На ворожій стороні не було спокою попри Великоднє перемир’я. Звичайно, кожен з бійців дуже хотів би на свята бути вдома. Але вони залишаються там, щоб ми могли спокійно святкувати, і з гордістю несуть свою службу. Вони дуже радіють подарункам і смаколикам, тому що люди не забувають про них і передають трошки свого тепла і домашні страви. Багато бійців зі сльозами на очах сприймають наші передачі, особливо дитячі малюнки. Вони їх розглядають, вішають на стінах, бережуть їх. Ці малюнки для бійців як свідчення того, наскільки важливе те, що вони роблять, що вони захищають наше майбутнє, що діти ростуть патріотами, знають, що відбувається в їхній країні. На Великдень наші військові збиралися з капеланами на Службу Божу. Хоч ми привозимо їм освячені паски, отці, зазвичай, ще раз кроплять їх і всіх присутніх. І на передовій всі дуже хочуть і чекають свята, моляться за мир, їдять паску і мріють про Великдень з найдорожчими.
Дякуємо нашим захисникам! Христос Воскрес!
Юля ТОМЧИШИН
