Українці готові проголосувати на референдумі за вступ до НАТО

Українці готові проголосувати на референдумі за вступ до НАТО

Якби референдум про членство України в НАТО провели в липні 2015 року, то більше за половину українців, які пішли на нього, проголосували б “за” вступ до Північноатлантичного альянсу, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Як свідчать дані соціологічного опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім.Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова з 22 до 27 липня 2015 року, в липні 2015 року за вступ до НАТО на референдумі проголосувало б 64% тих, хто взяв би в ньому участь (28,5% – проти).

Водночас, наголошується в оприлюдненому в п’ятницю прес-релізі за результатами опитування, “такий високий результат значною мірою був би завдяки тому, що явка на такому референдумі була б вищою в тих регіонах, де переважно підтримують членство в НАТО”.

Так, за середньої явки в 62% для України, в Західному регіоні вона б становила 77%, в Центральному – 65%, а от на Донбасі, де більшість населення проти членства України в НАТО, у референдумі готові взяти участь лише 49%.

При загальному позитивному результаті референдуму існують суттєві відмінності між регіонами, зазначають соціологи.

“За” членство України в НАТО проголосували б в Західному регіоні (“за” – 89%, “проти” – 4%), Центральному (відповідно 73% і 19%) і Південному (відповідно 61% і 40%).

“Проти” членства України в НАТО проголосувала б більшість у Східному регіоні (“проти” – 64%, “за” – 30%) та на Донбасі (відповідно, 54% і 36%).

“Головним мотивом підтримки членства в НАТО є питання безпеки: серед тих, хто підтримує членство України в НАТО, значення цього мотиву зросло з 65% у 2012 році до 82% у 2015 р. На другому місці усвідомлення того, що вступ до НАТО дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію (значення мотиву зросло з 38% у 2012 році до 49% у 2015)”, – йдеться в прес-релізі.

Основним аргументом противників НАТО залишився той самий, що й у попередні роки: на їхню думку, “це може втягнути Україну у військові дії НАТО”, втім, ця позиція зменшилася у своїй вазі з 63% у 2012 році до 50% у 2015 р.

Так само менше став важити і давній стереотип противників Альянсу, що НАТО є “агресивним імперіалістичним блоком” (46% у 2012 році і 37% – у 2015).

У 2015 році додався аргумент, що “членство в НАТО може спровокувати Росію на пряму військову агресію” (29%).

Водночас на колишньому рівні залишилося переконання противників НАТО, що “Україна в принципі має бути позаблоковою державою” (34% у 2012 році і 32% в 2015).

Говорячи про нейтральний статус України, соціологи зазначають, що протягом тривалого часу більшість українців були впевнені, що нейтральний статус є гарантією безпеки країни (у квітні 2012 року – 42%), більше того, значна частина населення (у 2012 році – 26%) вважала гарантією безпеки військовий союз із Росією та іншими країнами СНД. На НАТО, як на гарантію безпеки для України, у 2012 році покладалися лише 12%.

“Анексія Криму і агресія Росії на Сході радикально змінили громадську думку населення України. Позаблоковий статус значною мірою втратив свою привабливість, зате підтримка НАТО як найнадійнішого засобу гарантувати безпеку, різко зросла – з 13% у 2012 році до 33% у травні 2014 року, 44% – у вересні 2014 року, 46% – в грудні 2014 року, щоправда, зменшившись до 36% у липні 2015 року”, – йдеться в прес-релізі.

Підтримка військового союзу з Росією та іншими державами пострадянського простору взагалі впала (з 26% – до 8%, відповідно).

Водночас у деяких регіонах України досі більшість населення віддає перевагу політиці позаблоковості. Це підконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей, де впевнених у тому, що бути поза всякими об’єднаннями є найкращим варіантом для України, 49% жителів регіону, а також схід нашої країни – 43%.

Дослідження провели Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Опитування проводилося в рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки програми Європейського Союзу.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares