Міністерство культури та інформаційної політики України розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на один новий елемент.
Так, новим елементом став обряд «Засівання з конем», який родом із села Вістря Коропецької ОТГ Тернопільської області.
Відповідний наказ підписав Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України, 24 жовтня 2022 року
До слова, місцеві жителі розповідають, цей звичай у них існує з давніх-давен. Берегли його і в радянські часи.
– У минулому у Вістрі організовували кілька груп хлопців і брали кілька коней, аби встигнути за ніч відвідати усіх дівчат на виданні. Село було велике, тож у засівальників роботи було багато, – пригадує 78-річна Гелена Кіндзер. – Я добре пам’ятаю, як засівали у нас в дитинстві, як мої брати старші ходили засівати, а до сестер приходили. А якщо дівчина відмовлялася, щоб до неї прийшли засівати з конем, то потім на танці вже не могла йти. І ще довгий час після цього молодь не брала її з собою. Не знаю, коли ця традиція виникла, але відколи себе пам’ятаю, у нас засівали з конем. У радянські часи не дуже дозволяли це робити. Але хлопці все одно ходили. Навіть якщо коней не було, то виводили з конюшні тихцем, щоб ніхто не дізнався. І цілу ніч з ним ходили, а потім відводили назад. Щиро сподіваюся, що цю традицію будуть підтримувати у нашому селі. Ось тепер вже мої онуки ходять засівати, і я дуже радію цьому.
Тамара Воверчак зізнається, коли дізналася, що їх обряд внесли у національний перелік, просто розплакалася від щастя.
«Мене переповнюють емоції, — зізнається жінка. — Адже це була величезна робота. Ми разом з чоловіком Русланом, який є завідувачем будинку культури у Вістрі понад два роки збирали матеріали про наш обряд, відзнімали відео, фіксували, як ми все проводимо, збирали свідчення старожилів. Доводили експертній раді, що ця наша традиція заслуговує бути у національному переліку, що вона самобутня і жива, що це не лише минуле, а сьогодення і майбутнє Вістря, що молодь її підтримує».
Коли у Вістрі побачили цю новину, то це було справжнє свято – люди телефонували, щоб привітати одне одного і, зізнаються, вже планують, як проводитимуть “Засівання з конем” цьогоріч.
«Ми вірили, що нашу традицію внесуть у національний перелік, — каже 17-річна Сніжана Дзьоба. – Допомагали в усьому, що потрібно. І тепер дуже радіємо, що це сталося. Я відразу розповіла бабусі, адже і в її юності до неї приходили хлопці засівати з конем. Вона була вражена, що нам вдалося цього досягти і тепер на державному рівні відомий наш старовинний обряд».
