Скарби трипільської культури під ногами
Уламки старовинних амфор – на пустирі. Неподалік села Сидорів Гусятинського району місцеві жителі знайшли глиняний посуд з тисячолітньою історією. Трипільське поселення випадково розкопали робітники у кар’єрі. Коли ж люди розпізнали давні розписи, почали бити на сполох. Науковці підтвердили здогадки місцевих і вже наступного року планують провести на цьому місці розкопки. «Наш ДЕНЬ» вирішив на власні очі побачити сліди трипільців, тож ми вирушили на Гусятинщину.
Камінь видобували на пам’ятці історії
Не вперше буваю у Гусятинському районі, однак цього разу вперше побачила всю таємничість і незвичайність цього краю. Давні поселення, легенди, збручанський ідол, городище-святилище на горі Богит… Та цього разу ми відкриваємо для себе Трипілля – чи не найменше досліджену сторінку історії цієї місцевості. Наш гід на сьогодні Тарас Василик – методист відділу культури та туризму Гусятинської об’єднаної територіальної громади. Саме він розмістив у соцмережах інформацію про знайдену кераміку, яка дуже швидко набула розголосу. Тарас вже давно досліджує історію рідного краю. Розповідає, дізнався про уламки амфор на звалищі поблизу села Сидорів від товариша Олександра Пшика. Саме він випадково знайшов шматки старовини.
– Сюди вивозять некондиційну породу, а також верхній шар, який знімають у кар’єрі, – розповідає Тарас. – Потрапляє сюди і культурний шар із залишками кераміки, знарядь праці і все це відправляють на звалище. Саме тут ми і знайшли шматки красивої розмальованої посудини.
Кар’єр знаходиться за кілька сотень метрів. Тут вже багато років добувають камінь. Місце, де натрапили на трипільську кераміку більше не розробляють. У стіні кар’єру видніється частина глечика. Під ногами – уламки кераміки.
Після того, як місцеві в мережі показали фото унікальної кераміки, у кар’єр приїхали археологи. Спеціальна комісія з науковців підтвердила – на обриві кар’єру дійсно жили трипільці. Щоправда, історики досі не знали про це поселення.
– Воно не було відоме досі і тому не взяте як об’єкт культурної спадщини на державний облік, – каже директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська. – Після наказу управління культури це поселення буде вважатися об’єктом культурної спадщини.
Власник кар’єру Михайло Троян запевняє: не знав що камінь видобувають на пам’ятці історії. Зараз техніка працює в іншому кутку кар’єру. Трипільську пам’ятку на підприємстві не зачіпатимуть і готові допомогти археологам її дослідити.
– Звичайно, ми не знали, що на місці кар’єру було трипільське поселення, – зазначає пан Михайло. – Це вийшло механічно. І, напевне, якщо б нам не був наданий гірничий відвід і право користуватися цією ділянкою, то ми б не знали, що там є старовинне поселення. Під час відкривних робіт ми вже зняли верхній шар, можливо щось і пошкодили, але завдяки цьому дізналися про цю історичну пам’ятку. На цьому місці ми більше не працюємо – його досліджуватимуть науковці.
Старовинні житла нищать чорні копачі
Та поки історики думають, як розкопати унікальну пам’ятку історії, лише у кількох кілометрах від кар’єру може зникнути інше трипільське місто. У лісі чорні копачі знищують рештки давньої культури.
Як виявляється, Гусятинщина – справжній клондайк недосліджених пам’яток минулого. Та чи встигнуть їх відкрити науковці – невідомо, адже історія і минуле сьогодні зацікавила любителів легкої наживи. Тарас Василик показує нам ще одне поселення трипільців – на своєрідному підвищенні – плато неподалік села Троянівка Гусятинського району.
– Це давнє поселення відоме історикам і позначене у картах. Орієнтовна його площа – 30-40 гектарів, – розповідає чоловік. – На частині цієї території сьогодні росте ліс. Тут проводять розкопки так звані чорні археологи у пошуках цінностей.
І справді, коли прогулятися по лісу, то практично кожні 10 метрів можна побачити викопані ями. Вони різних розмірів і глибини. От натрапляємо на розкопане трипільське житло. Зверху купа уламків керамічного посуду.
– Як бачимо кераміка цих копачів не цікавить, тож вони її просто нищать, – із смутком говорить Тарас. – Ось уламок підлоги, ось камінь-перетирач. Все це розкопали, пошкодили і просто кинули. Ці речі пролежали у землі орієнтовно п’ять тисяч років. Вони могли б відкрити ще багато невідомих сторінок історії. Однак на їх дослідження немає коштів.
Тож, поки одні трипільські поселення тільки думають взяти під охорону держави, а інші руйнують чорні копачі, унікальну кераміку рятують самі місцеві жителі. Фрагменти оригінального розпису, кераміку та інші знахідки люди приносять у районний музей. Тут зовсім невелика колекція експонатів трипільської культури, адже офіційних розкопок поселень на території району досі не було.
– Всі ці речі приносили нам люди у різний час, – розповідає директор Гусятинського краєзнавчого музею Ольга Гофман. – Гордістю нашої експозиції є статуетка чоловічка в шапці, виготовлена носіями трипільської культури. Вона унікальна тим, що на сьогодні їх в світі є тільки чотири. Також є уламки кераміки і одна ціла посудина. Жителі нашого району знаходили ці речі, коли копали картоплю, біля сіл, у лісах. Завдяки небайдужим людям у фондах нашого музею з’явилося багато унікальних речей. Звичайно, згідно закону ми не мали би брати їх у музей, адже вони не були знайдені під час офіційних розкопок. Але якщо цього дотримуватися, то у нашій експозиції не було би багато цінних знахідок.
Трипільська культура – унікальне і цікаве явище. Науковці стверджують, на наших землях знали письмо і будували міста набагато раніше, ніж у Шумері та Стародавньому Єгипті. Однак ця стародавня цивілізація досліджена лише частково. Зокрема, багато цікавих фактів можуть відкрити трипільські поселення на Гусятинщині. Звичайно, якщо їх вдасться врятувати від нелегальних копачів, а на розкопки таки знайдуться гроші…
