Навіть без ноги їздить на комбайні та підкорює гірські вершини: історії людей з Тернопільщини з обмеженими можливостями (ФОТО)

Люди з обмеженими можливостями та надзвичайною силою духу вчать нас цінувати життя

07122017-11

За плечима у кожного з них особиста трагедія, труднощі, безсилля та біль. А ще власний шлях до перемоги над обставинами, оточенням, над самим собою. Сьогодні їх очі сяють і вони впевнено йдуть по життю – мають улюблену справу, займаються спортом і допомагають рідним. Однак добре пам’ятають той момент, коли життя розділилося на до і після, а безнадія краяла серце. Вони зуміли знайти у собі сили, щоб здолати, здавалося б, нездоланні обставини і знову навчитися радіти долі.

Люди з обмеженими можливостями та надзвичайною силою духу зібралися разом за круглим столом в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю. Вони приїхали з різних куточків області, щоб поспілкуватися, поділитися своїми досягненнями та досвідом.

Сьогодні Фонд соціального страхування в області опікується більш, як тисячею інвалідів праці І-ІІІ груп, їх постійно відвідують допомагають з реабілітацією, оздоровленням, протезуванням та багатьма іншими потребами.

– Інвалідність – це не вирок, часто кажемо ми, переконуючи і травмовану людину, і суспільство в тому, що такий життєвий виклик можна подолати, – зауважує начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федір Бортняк. – Найперше, після травми особі з інвалідністю важливо зрозуміти: для того, щоб почати процес фізичного та психологічного одужання, потрібно спочатку вирішити, що ти далі робитимеш у своєму житті. Адже одужання – це тяжка праця. Якщо людина стає інвалідом, будучи вже дорослою, пристосуватися до такого життя дуже важко. Тому Фонд соціального страхування вже багато років допомагає людям з обмеженими можливостями, які постраждали на виробництві, організовує цікаві заходи, спартакіади, об’єднує їх разом.

07122017-13

Зокрема, Фонд фінансує витрати на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, придбання спеціальних засобів пересування тощо, Цього року 232 тисячі гривень оплачено в області за протези, технічні засоби реабілітації, ще додатково – майже 70 тисяч – за інвалідні візки. На постійний, сторонній догляди та побутове обслуговування осіб з інвалідністю виділено 1,113 млн. грн.

– Працівники управління та районних і Тернопільського міського відділень виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області постійно відвідують осіб з інвалідністю за місцем постійного проживання, їдуть до них з посильною допомогою, роз’ясненнями та підтримкою, – зазначає заступник начальника управління Наталія Найчук. – Часто звичайний побут з нерозвиненою,  непристосованою соціальною інфраструктурою містечок і сіл створюють людям з особливими потребами чимало незручностей. Ми робимо усе від нас залежне, аби вони почувалися впевнено у житті.

07122017-12

Учасники круглого столу жваво обговорювали спартакіаду «Сила духу», яка стала вагомою частиною у долі кожного з них. Цьогоріч наша область зайняла третє місце на всеукраїнських змаганнях, які   відбувалися в Одесі.

Кожна історія цих людей – унікальна і особлива по-своєму.  Валентина Слюсарчук працювала малярем на будівництві. Вона отримала травму  під час роботи у 2009 році, впавши з помосту на бетонну площадку, та сильно пошкодила ногу. До того спортом не займалася, однак вирішила спробувати свої сили на відбіркових змаганнях спартакіади «Сила духу», які організовував Фонд. Їй настільки сподобалася атмосфера і командний дух цього дійства, що вона не лише виграла обласні змагання з бомбаскету, а й здобула перемогу на всеукраїнських в Одесі. Тривалий час жінка наполегливо тренувалася по кілька годин у день і стала кращою на змаганнях, а найважливіще – здобула перемогу над своїми страхами, невпевненістю, а це варто не одної медалі.

Надія Валіон із Скалата Підволочиського району – вчитель початкових класів Колодіївської школи з тридцятип’ятилітнім стажем.  Вона отримала серйозну травму правої руки, пережила три складні операції у столиці. І хоч повністю свої функції рука так і не відновила, та жінка зуміла подолати зневіру і труднощі, успішно працює в школі та навіть займається волонтерством.

07122017-9

– Я була на Майдані, – каже пані Надія. – Старалася робити все для того, щоб український народ переміг, щоб мої діти жили в іншій країні. Коли хлопці почали вирушати на Схід, почала займатися волонтерством разом зі своїми учнями. Ми передавали малюнки, листи, смаколики для військових 93-ї бригади. А ще незвичайні прапори, до яких прикріпляли різнокольорові стрічки і дзвіночки. Коли їх вивішували на вулиці, то від поривів вітру чути було легенький передзвін – ми казали хлопцям, що це нагадування про те, що дома їх постійно чекають і думають про них.

Людям, які переживають щось схоже, отримали травми і боряться за своє здоров’я, пані Надія радить не замикатися на своєму горі, а просто жити. Допомагати рідним, підтримувати тих, хто цього потребує, в жодному разі не опускати рук.

07122017-10

– Дуже важлива у такий момент підтримка рідних і друзів, – додає вона. – Мені допомагали діти, колеги-вчителі, батьки  учнів. Навіть зробили спеціальний металевий олівець, куди вставляли крейду, щоб я могла писати на дошці. У такі моменти я розуміла, що не залишилася наодинці зі своїм горем, що є люди, яким я потрібна.

З Михайлом Музикою нещасний випадок стався ще у 1969 році під час сільськогосподарських робіт. Хотів допомогти товаришу причепити плуги від трактора і гусеницею дуже сильно травмував ногу. Він пристосувався до нового життя на милицях – швидко рухатися і долати перешкоди, а під час жнив навіть лагодить і водить комбайн. Меценати, які підтримують спартакіаду «Сила духу», в якій брав участь пан Михайло, подарували йому путівку в Меджугор’є. То під час екскурсії він самотужки  піднявся на святу гору швидше, аніж багато людей на здорових ногах.

Люди з інвалідністю для нас усіх  є прикладом мужності і сили духу. Вони вчать нас цінувати життя, долати перешкоди та використовувати можливості, які дає нам доля.

07122017-8

Автор

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *