Відповідно до частини першої ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.Про це повідомили у в ідділ і організації роботи Головного управління ДФС у Тернопільській області .
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 260 Митного кодексу України, якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
Відмови в прийнятті та/або оформленні тимчасових митних декларацій можливі при невиконанні відповідних норм законодавства. Також, оскільки оформлення тимчасової декларації передбачає випуск товарів у митний режим, у випадку відбору зразків товарів, оформлення може бути здійснено виключно за умови дотримання вимог, встановлених ч. 21 ст. 356 і ч. 3 та ч. 10 ст. 260 Митного кодексу України.
Законодавством України з питань державної митної справи чітко визначені умови подання тимчасових митних декларацій в рамках процедур митного контролю та оформлення, умови визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією та вимоги щодо надання відмови у митному оформленні.
Детальніше про застосування тимчасових митних декларацій можна ознайомитись у листі ДФСУ від 26.09.2016 р. №31558/7/99-99-18-02-03-17 .
