У Тернопільської ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку – «гаряча» лінія. На запитання відповідала заступник начальника управління – начальник відділу контрольно-перевірочної роботи Лілія Волянюк.
– Підприємець на спрощеній системі оподаткування, друга група. Для чого зберігати облікові документи з доход ів , коли податок однаковий для заробітку в 10 та 100 тисяч гривень?
– Відповідь на в аше запитання знаходимо, щонайменш , у двох важливих законодавчих документах. Насамперед, стаття 19 Господарського кодексу гласить, що усі суб’єкти господарювання ( у тому числі й підприємці) зобов’язані вести первинний облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом. А статтею 44 Податкового кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних і з визначенням об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Дані документи слід зберігати не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У випадках, передбачених законодавством, податкова інспекція може звернутись до платника податків (незалежно від системи оподаткування та розміру отриманих доходів) з письмовою вимогою надати первинні документи з обліку доходів, чи інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків.
За незбереження первинних документів приватними підприємцями, Податковим кодексом передбачено штрафні санкції. За перше таке порушення розмір штрафу складатиме 510 грн, а от за ті ж дії, вчинені вдруге, порушника оштрафують уже на 1020 грн. І, наголошую, немає різниці, яку групу спрощеної системи обрав підприємець.
– Ми з сестрою – підприємці, але вона проводить діяльність в Київській області. Працівник податкової, який прийшов до неї на перевірку у швейний цех, надав тільки направлення на проведення перевірки . А , на вимогу сестри пред’явити службове посвідчення, як підтвердження особи показав посвідчення водія. Чи правомірно?
– Умови та порядок допуску посадових осіб податкової інспекції до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок чітко прописано у статті 81 Податкового кодексу. Якщо це стосується переліку документів, які повинен пред’явити перевіряючий, то скажу що це повинні бути: направлення на проведення перевірки, в якому зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, прізвище, ім’я, по батькові підприємця, мета, вид перевірки, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку. Хочу зауважити, що направлення на перевірку є дійсним тільки за наявності підпису начальника або заступника начальника інспекції, що скріплений печаткою. К опія наказу про проведення перевірки, в якому має бути зазначена аналогічна, що й в направленні інформація, а також ще й і період діяльності, який перевірятиметься. Підпис начальника чи його заступника та печатка – теж обов’язкові на копії наказу. Також, в обов’язковому порядку, перевіряючий повинен пред’явити службове посвідчення. Про пред’явлення інших, ніж посвідчення, документів, як то водійське посвідчення чи паспорта, в Податковому кодексі – не йдеться.
Якщо ж хоч один з даних документів не пред’являється або оформлений з порушенням вищевказаних вимог, підприємець має вагомі підстави для недопущення такої посадової особи до перевірки.
– Підприємець в одному із сіл продає продукти та має невеликий бар при ньому. Чи є порушенням, коли вулицю, де знаходиться його об’єкт, перейменували декілька місяців тому, а касовий апарат роздруковує чек із старою адресою?
– Так, касовий чек повинен містити, серед іншого, такі обов’язкові реквізити, як найменування та адресу господарської одиниці. У в ашому випадку, підприємець доволі припізнився, адже він повинен був привести свої установчі документи та документи на приміщення у відповідність до рішення органу місцевого самоврядування про перейменування вулиці. А вже після внесення змін до вказаних документів, треба було перереєструвати касовий апарат.
Зазначу, що Порядок реєстрації та застосування РРО прописує, що протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни (зокрема, зміна назви вулиці), необхідно було подати до податкової інспекції за місцем реєстрації касового апарату реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини.
Після отримання оновленого реєстраційного посвідчення з новою адресою, підприємцю слід перепрограмувати свій касовий апарат, щоб він видавав «правильний» чек.
Безумовно, здійснюючи перевірку діяльності підприємця, наші фахівці стовідсотково побачать це порушення, й уразі відсутності в касовому чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів, його прирівняють до нерозрахункового. За перше порушення буде штраф у сумі однієї гривні , а уже за друге та кожне наступне – в розмірі 100 відсотків від суми в чеку. Це прописано у пункті 1 статті 17 Закону про РРО.
Відділ організації роботи Тернопільської ОДПІ .
