Всесвітній борг та криптовалюти

Дивні  часи  настали  на  земній  кулі.  І  я  маю  на  увазі  зовсім  не  війни  чи  епідемії.  У  всі  часи  люди  хворіли  та  воювали.  Пригадайте  сторічні  та  тридцятирічні  війни.  На  тлі  такого   лиха  яка-небуть  семирічна  війна  виглядає  як  невеличка  пригода.  Але  якщо  поглянути  на  економіку – то  зміни  шокуючі.  Наприклад,  співвідношення  світового  ВВП  до  світового  боргу  становить  1:3.5.  Це  означає,  що  впродовж  останніх  років  світ  створює  не  прибуток,  а  борги.

Я  не  хочу  та  не  маю  достатньої  компетенції,  щоб  обговорювати  тут  причини  такого  стану.  Але  ясно,  що  такий  дивний  режим  роботи  світової  економіки  як  ланцюг  тягне  за  собою  інші  феномени.  Одним  з  яких  стало  чергове  «восьме  чудо  світу»  під  назвою  криптовалюти. 

Уявіть  собі – віками  право  на  емісію   грошей  було  тільки  у  держави.  Тим,  хто  посягав  на  це  право  відрубували  голови  і  руки.  Аж  ось  тобі  на – якийсь  невідомий  Сатоші  начарував  блокчейн-технологію,  і  тепер  будь-який  власник  компьютера  може  намайнити  собі  грошей  щоб  купити  поїсти.  Навіть  комуністи  до  такого  не  додумались  зі  своїм  більшовистським  раєм.  Вважаю,  що  після  того,  як  7  вересня  2021  року  Сальвадор  визнав  право  сплати  податків  за   допомогою  біткоїну,  Карл  Маркс  повинен  почати  крутитися  у  домовині  наче  пропелер.  Реальність  виявилась  більш  креативною  ніж  його  «Капітал».

Але  така  свобода  емісії  має  і  негативні  наслідки. Ентузіасти  криптовалют  вже  намайнили  більш  17 000  різновидів  криптовалют,  більшість  з  яких  коштують  менше,  ніж  нічого.  Навіть  славетний  біткоїн  дав  тріщину  і  останнім  часом  втратив  2/3  своєї  вартості.

Отже,  ми  повинні  повертатися  до  того,  що  було  завжди – до  регулювання.  Саме  тому  у   березні  цього  року  Президент  України  підписав  Закон   3637,  який  «регулює правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом  віртуальних активів в Україні, визначає права та обов’язки учасників ринку  віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних  активів

Цей  нормативний  акт  встановлює  багато  корисного  і  цікавого,  але  найбільш  позитивним  я  вважаю  введення  у  правничий  обіг  поняття  «забезпечений віртуальний актив – віртуальний актив, що посвідчує  майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав».  Тобто віртуальні  гроші  поступово  приходять  до  стану  нормальних  грошей,  які  спираються  не  на  «віртуальні»,  а  на  звичайні  майнові  активи.

І  одною  з  таких  забезпечених  криптовалют  стала  TRCoin – яка підкріплена реальною логістичною  діяльністю. Це альткоїн на базі блокчейну Etherium.  Бізнесмени  з  логістичної  компанії  «Транспортика», клієнтами  якої є,  на  хвилинку,  понад  3 000 000 замовників  та  100  000  водіїв  у  20  країнах  світу – такий  собі  невеличкий  український  бізнес – створили  власну  криптовалюту  TRcoin.  За кожне замовлення клієнт отримує невеликий кешбек у вигляді якоїсь кількості TRcoin.

Водії, певною  мірою, є  майнерами, оскільки за кожне виконане замовлення отримують  TRcoin.  Майнерами  водіїв  можна  назвати  ще  й тому,  що  розмір  еміссії  монет  пов’язаний  з  розміром  доходу  від  виконаних  водіями  перевезень  вантажів.  

Це  ще  не  все, щоб підтримувати курс  та  підвищувати  попит, «Транспортика» має намір викуповувати монети на 33%  чистого  прибутку. Тобто,  починаючи  з  30  дня  після  лістингу,  третина  доходів  компанії  постійно йтиме   на зворотній  викуп  (так  званий  BuyBack)  монети.

Звісно,  на  тлі  масштабних  світових  криз  ця  новина  не  вражає,  але  це  свідчення  поступового  розвитку  нашої  держави.  Навіть  у  такий  складний  час.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *