На підвищення якості домашньої продукції урядовці дають п’ять років
В Україні змінюються вимоги до молочної сировини. Уже розроблено новий національний стандарт ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який почне діяти з 1 липня 2018 року. Раніше його планували запровадити з 1 січня. Згідно стандарту в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий, перший. Що робити з «небезпечним» молоком, яке на сьогодні становить близько 75% усього виробленого в країні? Як вижити селянам, для яких молоко, чи не найважливіше джерело доходу? Про шляхи виходу із цієї ситуації розповіли у Тернопільській ОДА.
Господині – у рукавичках, а молоко – у холодильнику
Згідно з ДСТУ молоко поділяється на екстраклас, вищий, перший та другий ґатунки. Основними відмінностями між ґатунками молока є загальна бактеріальна забрудненість (ЗБЗ), кількість соматичних клітин та кислотність молока. Відтак, екстра ґатунок має мати ЗБЗ до 100 тис./см3, вищий ґатунок — до 300 тис./см3, перший ґатунок — до 500 тис./см3, другого сорту — до 3000 тис./см3. Практично все молоко, що йде на переробні підприємства від селянських господарств, належить до другого ґатунку.
– Я переконаний, ніхто не буде забороняти приймати молоко від особистих селянських господарств, – зазначив перший заступник начальника ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Богоніс. – Відповідно до наказу Мінагрополітики, який очікуємо, буде запроваджено підвищення якості молока до першого ґатунку. Відтак, потрібно звернути увагу на зменшення бактеріальної забрудненості молока і її зниження. Адже ми всі споживачі і хочемо вживати якісну продукцію.
Щоб підняти безпечність і якість молока, потрібно, щоб в особистих селянських господарствах дотримувалися гігієни доїння, як власники тварин, так і гігієни тварин – доїли в рукавичках або ретельно мили руки, також дизенфікували вим’я, правильно фільтрували молоко, виливали його в чисту посудину. Але основне завдання – транспортування молока як сировини на переробне підприємство. Найкращий варіант, наголосив Володимир Богоніс, доїння апаратом, після чого молоко заливають в холодильне обладнання, а тоді вивозять на переробне підприємство.
«Якщо підняти якість домашнього молока, то його ціна збільшиться вдвічі»
Фахівці кажуть, молоко другого сорту не лише низької якості, а й задороге для молокопереробних підприємств.
– Переробне підприємство, приймаючи молоко другого сорту, затрачає дуже багато коштів і часу для того, щоб його очистити і щоб воно було безпечне, – пояснив в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів, – Натомість сьогодні селяни воюють за ціну своєї продукції, але не дбають про її якість. Якщо підняти якість молока, то відповідно й ціна збільшиться вдвічі. Аби отримати економічно обґрунтовану ціну на молоко, потрібно підвищити його товарність, а також знайти оптимальні шляхи збуту. Досягти цього можна за рахунок розвитку сімейних ферм з використанням сучасних технологій, а також об’єднання в кооперативи, які сприятимуть реалізації без посередників. Сьогодні держава якраз працює в цьому напрямі, щоб допомогти селянам об’єднатися в кооперативи, створити малі сімейні ферми. На ці потреби виділяє значні фінансові ресурси. Головне завдання людей – лише бути ініціативними та активними і скористатися виділеними коштами. Ми нещодавно були у селі Залісці Збаразького району. Там селяни утримують близько 400 корів. Це дуже багато. Працюють три різних заготівельники молока. Розповідаємо їм, як можна заробляти більше, є інвестори, які готові вкласти 100 тисяч гривень на безповоротній основі. Однак люди просять – привезіть нам когось. Хай організує кооператив. Але ніхто не приїде – люди повинні організовуватися самі.
У департаменті агропромислового розвитку ОДА діє програма щодо відшкодування коштів у розмірі 5 тисяч гривень на придбання доїльних апаратів для селян, які тримають три корови і більше. Торік виділили 300 тисяч гривень з обласного бюджету на придбання доїльних апаратів для особистих селянських господарств і відшкодували людям вартість 60 штук. Також селяни зможуть отримати на утримання молодняка до одного року 2,5 тисяч гривень.
Наразі молочну революцію вирішили відтермінувати на п’ять років і поступово будуть впроваджувати зміни, щоб селяни могли адаптуватися.
– Ніхто ж не говорить, що настане 1 липня і все молоко другого ґатунку не зможе потрапити на переробку, – каже Володимир Богоніс. – Для того, аби підприємства змогли подовжити свою роботу і щоб не переробляли далі низькоякісне молоко, дається перехідний період п’ять років. За цей час українці повинні підвищити культуру виробництва та своєчасне охолодження молока. Тобто, якщо зараз в переробку надходить 1,5 мільйона тонн молока другого сорту, то через рік його має стати на 20 відсотків менше. І так щороку на 20 відсотків зменшуватися. У результаті, через п’ять років все молоко, яке надходить на переробні підприємства, відповідатиме вимогам безпечності.
