Недільні вранішні дзвони скликали 19 жовтня вірян Козови, району, а також багатьох гостей з області до храму Успіння Пресвятої Богородиці на подвійні урочистості – 120-річчя з нагоди освячення Успенського храму митрополитом і кардиналом Сильвестром Сембратовичем та освячення стели Героям Небесної сотні і війни на сході України.
Ще раніше у Козові відкрили меморіальний комплекс про трагічні події на Майдані. До нього увійшли майданчик для дітей, фонтан, лавки загальною довжиною 80 метрів, які встановлені якраз на території парафії УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці. Загальна площа комплексу 32 квадратних метри. Стела є ключовим об’єктом пам’ятки.
Меморіальний комплекс спорудили на кошти жертводавців і парафіян з ініціативи адміністратора храму о. Михайла Забанджали та сотрудника храму о. Василя Баглея. Над самою стелою працював скульптор Олексій Ласкевич разом зі своїм товаришем Романом Домашичем.
– Основний наш задум був – зобразити Героїв у силуетах, – зазначив скульптор. – Вони – наче вирвані з серця України. Збоку зображені ангели-охоронці. Один спустився втішити тих, хто плаче, інший зі стягом – підтримує Україну. Дівчина – символ матерів, коханих, які досі сумують за найдорожчими. У центрі стели – Богородиця, яка своїм покровом огортає Україну, а також атрибути Майдану: шини, щит, каски…
В урочистій події взяли участь священики Козівського, Козлівського деканатів, вихідці з Козови. Митрополит та архієпископ Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк очолив святу Літургію, а також освятив стелу. Владика закликав вірян молитися за Україну, за її цілісність, за те, щоб Боже благословення зійшло на наш край.
Після Архиєрейської літургії декан Козівського деканату о. Роман Рокецький вручив вітальні грамоти з нагоди 120-річчя храму Успіння Пресвятої Богородиці від владики адміністратору храму о. Михайлу Забанджалі, сотруднику храму о.Василю Баглею, меценату Івану Чайківському, козівському селищному голові Петру Вацлавському, старшому братові храму Євгену Медвідю, скульптору Олексію Ласкевичу, майстрам, які пофарбували храм – Ігорю Баришу, Андрію Гноєвому та Юрію Петьку. Привітав владика і голову ОДА Олега Сиротюка, подарував йому ікону Богородиці, принагідно подякувавши за допомогу в організації і проведенні Всеукраїнської прощі у Зарваниці, в якій взяло участь близько 120 тисяч українців.
Величально усім парафіянам, священнослужителям, меценатам храму церковний хор під керівництвом Володимира Шкільного співав «Многая літа».
Ніхто не міг стримати сліз, коли зазвучали акорди жалобного гімну Майдану «Гей, пливе кача по Тисині». Невимовний біль стискав серця присутніх, коли до слова запросили Володимира Голоднюка – батька Героя Небесної сотні Устима Голоднюка, який загинув на Майдані:
– Я батько того хлопчини в голубій касці, якому тільки виповнилось дев’ятнадцять років, який мріяв так, як і ми, жити, творити, кохати. Але він у свої дев’ятнадцять зумів зробити стільки, скільки я не зумію зробити за все життя. Вони, Небесна сотня, були покликані і відібрані Богом зупинити зло. І вони це зробили – без зброї, незахищені, тільки своїм відкритим серцем і любов’ю. Мене часто запитують: «За що вони загинули?» Тут, напевно, найбільше підійдуть слова із пісні: за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ…
Зі сльозами на очах про бої на сході України говорив заступник командира батальйону «Айдар» козівчанин Володимир Соляр. Він подякував краянам за те, що підтримують його батьків, за ініціативу та молитву. Був відверто розчуленим, адже днем перед цим похоронив своїх дванадцятьох побратимів, які загинули на війні.
Вірші, присвячені героям сьогодення, декламували ведуча урочин – директор районного будинку культури Світлана Андрушків, учасники гуртка художнього слова (керівник Галина Кавка) – Олексій Луців, Юля Мартинишин, духовні пісні виконали солісти Христина Врублевська та Олег Бенишин. Під тужливу інструментальну мелодію у виконанні викладачів і учениці Козівської школи мистецтв Лесі Свергун, Богдана Буковського і Наталі Гарасівки вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною» читала Аліна Рудавська.
З нагоди відкриття пам’ятної стели за сприяння кандидата у народні депутати Тараса Юрика було видано пам’ятні конверти. Частину з них розіслано музеям, а решту виставили на продаж. Кошти, отримані із продажу конвертів, а це 450 гривень, передано на церкву Успіння Пресвятої Богородиці.
Отець Михайло Забанджала подякував усім, хто долучився до спорудження стели. Чи не кожен задумався і над переконливими, повчальними словами, з якими звернувся до парафіян о. Василь Баглей:
– Ця стела має виховне значення для майбутніх поколінь. Слово «пам’ятник» походить від слова «пам’ять». Великий мислитель античного світу Марк Аврелій казав, що мертвим не треба пам’ятників – їх треба живим, аби їхні серця не зачерствіли. Я звертаюсь до вас, державні мужі, які стоїте чи будете стояти біля керма влади – в кожному рішенні, яке будете приймати, згадайте очі батька, чий син поліг за Україну. Звертаюся до батька чи матері, які приведуть малят сюди, на дитячий майданчик, підійдіть спочатку до стели і промовте разом «Богородице Діво», а тоді скажіть: «Знаєш, дитино, чисте, мирне небо над твоєю головою вартує людської крові». Взиваю до всіх вас, брати і сестри, щоби та пам’ять запалила у нас ще більший вогонь любові, молитви за свою землю, свою державу. Хай сьогоднішнє дійство закарбується в пам’яті і розпалить те глибоке і велике усвідомлення, що від того, яким буду я, яким буде кожен з нас, такими будуть моя держава, моя нація і моя церква.
Молитвою за мир в нашому краї, за всіх полеглих – відомих і невідомих, які поклали своє життя за Україну, спільним виконанням Гімну України завершились урочистості у храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
Оля ПОПАДЮК.
Фото автора.
