У заповіднику «Медобори» розквітає шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus).
Це дуже гарні рослини. Проте інтенсивна зміна умов зростання, зривання та викопування призвели до того, що багато шафранових опинилися на межі зникнення.
В Україні зростає дев’ять видів цього роду. На території природного заповідника «Медобори» росте шафран Гейфеля – зникаюча, надзвичайно декоративна ранньовесняна рослина, занесена у Червону книгу України.
Фіолетові квіти мають форму невеликих келихів із жовтогарячими пиляками та яскравими помаранчевими приймочками. Рослина є «квiткою мiсяця», оскiльки чим бiльше мiсячних днiв, тим швидше шафран розвивається.
Рослина любить світло та морозостійка.
У заповіднику зростають одиничні екземпляри шафрану Гейфеля, які тут знаходяться на межі ареалу.
Наукова назва роду шафран – крокус пов’язує назву із грецьким «крокс», що в перекладі означає нитка (завдяки ниткоподібній формі стовпчиків і приймочок у квітці). Альтернативна назва – шафран – походить від арабського «заферан» – жовтий (у приймочки та пиляків жовто-помаранчеві забарвлення).
Як стверджують джерела, пилок шафрану здавна цінувався на вагу золота, а його фальсифікаторам загрожувала смертна кара. У древньому Китаї одяг «шафранового» кольору мали право носити лише імператори.
З давніх-давен для виготовлення дорогих барвників, ліків, вишуканих прянощів та заради використання в парфумерії шафран вирощують на спеціально створених плантаціях. А в природі ці рослини перебувають під посиленою охороною.
Причини зміни чисельності в Україні: як декоративну – рослину інтенсивно зривають на букети, викопують для продажу та пересадки на присадибні ділянки. В околицях міст шафран потерпає від надмірної рекреації.
Для порятунку шафрану Гейфеля на Тернопільщині необхідно зберегти всі місця зростання цього виду, наголошують у природному заповіднику «Медобори».
Фото Галини ОЛІЯР.
